Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 27 28 29 30 31 32 33... 187 188 189
|
|
|
|
чає магнітні властивості. Втрата ця не пов'язана з перебудовою атомів у кристалічній решітці, тобто ОЦК решітка при цьому зберігається. Щоб відрізнити магнітне ос-залізо від немагнітного, немагнітне іноді називають ß-залізом (Feß). При температурі 911 °С а(Р)-залізо перетворюється в у-залізо (Fey) з ГЦІС решіткою. При температурі 1392 °С ГЦК решітка знову перетворюється в ОЦК. Цю модифікацію на відміну від низькотемпературної ОЦК решітки називають 8-залізом (Fe5). При температурі 1539 °С залізо плавиться. Критичні точки (температури), які відповідають певним перетворенням у залізі, мають спеціальні позначення. Так, температуру магнітного перетворення Fea — Feß позначають через Аь температуру перетворення Feß — Feyчерез А3, а температуру перетворення Fey— Fe5через А4. Крім того, коли йдеться про перетворення при нагріванні, то до позначення критичної точки додають індекс c-ACv АСу а при перетвореннях, що відбуваються при охолодженні, індекс г (Аг2, Аг3). Додавання до заліза інших компонентів зміщує положення критичних точок. Вуглець це неметалевий елемент з температурою плавлення 3500 °С. Із залізом він утворює тверді розчини або хімічні сполуки, а в певних умовах може виділятись у вигляді графіту. Гранична розчинність вуглецю в а-залізі при нормальній температурі не перевищує 0,006 %.Такий розчин є практично чистим залізом. Називають його феритом (Ф). Міцність фериту ав = 250...300 МПа, твердість 90... 100 HB і відносне видовження 5 =30...40 %. Твердий розчин вуглецю в у-залізі називається аустенітом (А). Розчинність вуглецю в аустеніті з підвищенням температури збільшується від 0,8 (727 °С) до 2,14 % (1147 °С). Аустеніт немагнітний і має підвищену порівняно з феритом пластичність. Залізо з вуглецем утворює ряд хімічних сполук. З них практичне значення має карбід Fe3C, який містить 6,67 % С. Цей карбід називають цементитом (Ц). Цементит досить твердий (~ 800 HB), але крихкий, температура плавлення близько 1600 °С. Отже, фазами в залізовуглецевих сплавах можуть бути ферит, аустеніт, цементит і графіт. 2. Діаграма стану залізовуглецевих сплавів (спрощена) побудована в межах концентрації вуглецю від 0 до 6,67 %, тобто до утворення першої хімічної сполуки карбіду заліза Fe3C (рис. II.5). Обмеження діаграми стану залізовуглецевих сплавів таким складом зумовлюється тим, що практично сплави цієї системи містять вуглецю менш як 5 %. Отже, компонентами залізовуглецевих сплавів можна вважати залізо (ферит) і цементит. Тому цю частину діаграми стану таких сплавів називають ще діаграмою залізо цементит (Fe-Fe3C). Сплави заліза з масовою часткою вуглецю до 4,3 % починають тверднути на відрізку АС лінії ліквідує, виділяючи кристали твердого розчину аустеніту, а з масовою часткою вуглецю понад 4,3 % на відрізку CD лінії ліквідує, виділяючи кристали цементиту. Остаточно сплави тверднуть на лінії солідус AECF. Одразу після затверднення сплави, що лежать ліворуч від точки Е (2,14% С), є однорідними і складаються з зерен аустеніту, а ті, що містяться праворуч від точки Е, становлять механічну суміш із зерен аустеніту і цементиту. При цьому в сплаві з 4,3 % вуглецю (точка С) утворюється однорідна евтектична* суміш, яку називають ледебуритом (Л). Отже, точка Е поділяє діаграму стану залізовуглецевих сплавів на дві частини. Сплави ліворуч від цієї точки тверднуть відповідно до лінії АЕ і після затверднення мають однорідну структуру, що складається з зерен аустеніту. Ці сплави називають сталями. Внаслідок однорідності структури сталі мають високу пластичність, яка дає змогу обробляти їх тиском (куванням, прокатуванням). У сплавах, що містяться праворуч від точки Е, кристалізація закінчується при сталій температурі 1147 °С (лінія ЕСЕ) з утворенням евтектики ледебуриту. Ці сплави називають чавунами. Наявність крихкої та більш легкоплавкої евтектики не дає змоги обробляти чавуни тиском, проте поліпшує їхні ливарні властивості. Остаточна структура сталей і чавунів, що її спостерігають при нормальній температурі, зумовлюється рядом перетворень у твердому стані, які відбуваються при температурах, що відповідають лініям (75і, БЕ і РЗК діаграми стану залізовуглецевих сплавів. * Евтектика суміш двох або більше твердих фаз, що одночасно кристалізуються із розплаву; характеризується постійним складом і температурою тверднення.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 27 28 29 30 31 32 33... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
