Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 21 22 23 24 25 26 27... 187 188 189
|
|
|
|
25. Формування заготовок Процес формування заготовок полягає в ущільненні порошку під дією прикладеного тиску з метою виготовлення з нього заготовок певної форми. Формування здійснюється пресуванням, видавлюванням, прокатуванням, шлікерним литтям. 1. Пресування проводять в холодних або гарячих прес-формах. Великі заготовки дістають гідростатичним пресуванням в еластичних формах. Холодне пресування здійснюють так. У сталеву матрицю З (рис. 1.27, а) прес-форми з піддоном 1 засипають потрібну кількість порошкової шихти 2 і пресують її пуансоном 4. При цьому різко зменшується об'єм порошку, збільшується контакт між окремими часточками, відбувається їх механічне з'єднання, міцність заготовки збільшується, а пористість зменшується. Недоліком такої схеми пресування є нерівномірність розподілу тиску по висоті заготовки через тертя її об стінки матриці 3. Виготовлені в таких прес-формах заготовки мають по висоті різну міцність, щільність та пористість. Таким способом дістають заготовки простої форми та малої висоти. Для усунення зазначеного недоліку застосовують двостороннє пресування за допомогою двох рухомих пуансонів (рис. 1.27, б). При такій схемі, крім того, тиск пресування зменшується на ЗО... 40 %. Залежно від потрібної пористості і міцності матеріалу заготовки, а також її форми тиск пресування становить 0,1... 1,0 ГПа. Гаряче пресування суміщує формування та спікання заготовок. Цей процес здійснюється в графітових прес-формах з індукційним або електроконтактним нагріванням. Завдяки високій температурі тиск при гарячому пресуванні можна значно зменшити. Гаряче пресування відзначається малою продуктивністю, великою витратою прес-форм, тому застосовується головним чином для виготовлення заготовок з жароміцних матеріалів, твердих сплавів, чистих тугоплавких металів. Гідростатичне пресування (рис. 1.28) полягає в обтискуванні порошку, розміщеного в еластичній (наприклад, гумовій) оболонці, за допомогою рідини в гідростаті під тиском до 2 ГПа. Цей метод дає змогу діставати заготовки великих розмірів на зразок циліндрів і труб з рівномірною щільністю в усьому об'ємі. 2. Екструзія це формування заготовок видавлюванням шихти крізь матрицю з отвором різного перерізу (рис. 1.29). Для цього вихідний порошок замішують з пластифікатором (парафіном, воском) в кількості, яка забезпечує шихті консистенцію пластиліну. Цим способом дістають прутки, про аб \РРис. 1.27. Схеми холодного пресування Рис. 1.28. Схема установки для гідроста-Рис. 1.29. Схема формування порошків тичного пресування порошків:екструзією: / камера; 2 еластична оболонка; З по-/ заготовка; 2 матриця; 3 шихта; 4 рошкова шихта; 4 кришка; 5 манометрконтейнер; 5 пуансон філі різного перерізу, трубки. Для виготовлення пустотілих виробів (труб тощо) всередині матриці розміщують відповідну оправку. 3. Прокатування здійснюють обтисненням порошкової шихти між горизонтально розміщеними валками 1 (рис. 1.30). Цим способом дістають пористі та компактні стрічки, смуги та листи завтовшки 0,02...3,00 мм та завширшки 300 мм із заліза, нікелю, корозієстійкої сталі, титану та інших металів. Прокатування легко суміщується зі спіканням та іншими видами обробки. Для цього виготовлену заготовку пропускають крізь прохідну піч, а потім подають на прокатування для калібрування. Прокатуванням можна дістати також двошарові заготовки (наприклад, залізо-мідь). Для цього в бункері 2 уздовж валків 1 встановлюють перегородку 3, щоб поділити його на дві секції для двох потоків порошків. Найбільш істотним фактором, що визначає щільність стрічки, є величина зазору між валками. Звичайно вона становить 1 % від діаметра валка. Зі збільшенням зазору щільність стрічки зменшується. Щільність стрічки залежить також від швидкості прокатування. З підвищенням швидкості щільність і її рівномірність за шириною стрічки зменшуються. Тому для кожної товщини стрічки існує своя оптимальна швидкість прокатування, яка зумовлюється частотою обертання валків у межах 0,5...50,0 об/хв. Для підвищення щільності й поліпшення механічних властивостей спечену стрічку піддають багаторазовому прокатуванню з проміжними відпалами. Після три-чотирикратного прокатування і відпалювання механіч
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 21 22 23 24 25 26 27... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
