Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 15 16 17 18 19 20 21... 187 188 189
|
|
|
|
горіння дуги стрижень оплавляється, краплі титану стікають і затверді-вають у зливок. Вакуум захищає метал від окислювання і сприяє його очищенню від розчинених газів. Проте одержані зливки ще містять деякі домішки і мають різні дефекти. Тому застосовують повторну переплавку, в якій зливки є електродами. Вторинні зливки мають значно більшу чистоту. У рідкому стані титан енергійно взаємодіє майже зі всіма вогнетривкими матеріалами, з яких виготовляють тиглі. Тому титанові відходи переплавляють вакуумно-дуговою гарнісажною плавкою в графітовому тиглі, внутрішня поверхня якого облицьована шаром твердого титану завтовшки 2...З мм (гарнісажем). У тигель завантажують титанові відходи і титанову губку. Плавку ведуть у вакуумі за допомогою дуги між титановим електродом і шихтою. Гарнісажні печі дають змогу одержати до 5... 10 т рідкого металу за плавку. Чистота титану, утвореного переплавкою губки, становить 99,6... 99,7 %. Титан з меншим вмістом домішок добувають термічним розкладанням його летких сполук. Особливо легко розкладаються сполуки металів з йодом. Такий спосіб очищення називають йодидним. Иодидне очищення титану здійснюється в реакторі молібденовому циліндрі з необхідними пристроями. Забруднений титан (губку) завантажують у реактор і нагрівають до температури 550 °С. Потім реактор зне-гажують відкачуванням вакууму, охолоджують до температури 200 °С і вводять йод. Утворюється сполука тетрайодид титану ТіІ4 з температурою плавлення 156 °С. Термічна дисоціація відбувається за рівнянням: 200...250 °С 1300 °С Ті(тв) + І (пара) -► ТІ4 (пара) -► Ті(тв) + 2І2 (пара) \ (забруднений)_(очищений) І Утворювані пари йодиду ТіІ4 попадають на поверхню розміщеного в реакторі тонкого титанового дроту завдовжки близько 2,5 м, нагрітого пропусканням електричного струму напругою 40 В і силою близько 60 А до температури 1300 °С, і розпадаються з виділенням атомів титану (чистого) і утворенням прутка діаметром у кінці процесу 25...30 мм. При цьому атоми йоду звільняються і знову реагують з титаном. Особливістю йодидного способу очищення є те, що найбільш шкідливі домішки (С, 02, N2) не транспортуються йодом від забрудненого металу до чистого на розжареному дроті, тому цей спосіб забезпечує одержання високопластичного металу. Цей спосіб застосовують також для очищення хрому, ванадію, цирконію, торію та інших металів. Губчастий титан виплавляють марок ТГ90, ТГ100...ТГ150, де число визначає твердість губки за Брінеллем. Технічний титан, одержаний переплавкою губки і відходів: ВТ1-00 (99,53 % Ті), ВТ1-0 (99,46 % Ті). 19. Виробництво міді Масова частка міді в земній корі 0,01 %. Мідні руди містять 1 ...5 % міді. Мідь у них міститься у вигляді сірчистих сполук СиБ, Си28 або СиРе82, оксидів СиО і Си20, карбонатів. Поряд з міддю ці руди часто містять нікель, цинк, свинець, золото, срібло та інші метали. Добувають мідь з сульфідних руд пірометалургійним способом. У процес виплавлення міді входять: збагачення і випалення руди, виплавлення напівпродукту штейну, з якого потім одержують чорнову мідь. Для очищення від домішок чорнову мідь рафінують. 1.Збагачують мідні руди методом флотації, заснованим на різному змочуванні водою сполук міді й пустої породи. У флотаційній машині подрібнена руда, вода і флотаційні реагенти (наприклад, смерекова олія) утворюють пульпу. Флотаційні реагенти адсорбуються на частинках руди у вигляді погано змочуваної водою плівки. При продуванні пульпи бульбашки повітря концентруються на поверхні цих частинок і піднімають їх наверх, утворюючи шар піни, а змочувана водою пуста порода осідає на дно ванни. Після фільтрації і сушіння зібраної піни утворюється концентрат з масовою часткою міді 15...35 %. 2. Випалюють концентрат при температурі 750...850 °С в повітряній атмосфері з метою окислення сульфідів і зменшення вмісту сірки. Прогресивним є випалювання у "киплячому" шарі. Концентрат завантажують у піч крізь вікно З (рис. 1.21). Знизу в піч каналом 2 крізь отвори в піддоні 1 надходить повітря. Тиск повітря встановлюється таким, щоб частинки концентрату були в завислому ("киплячому") стані. Випалений концентрат "переливається" через поріг печі 5 у вигляді недогарка. Сірчисті гази, що відходять, очищають у циклонах 4 і направляють в сірчанокислотне виробництво. 3.Штейн виплавляють із концентрату в полуменевих відбивних печах (рис. 1.22). Такі печі будують завдовжки 40 м і місткістю шахти 100 т і більше. Опалюють піч мазутом, пилом вугілля або газом. Максимальна температура в головній частині печі 1550 °С поступово зменшується до хвостової частини до 1250... 1300 °С. Шихту 5 завантажують на під 4 вагонеткою 1 крізь отвори в склепінні 2. Під час плавки сульфід міді Си28 реагує з оксидом Си20 і Утворюється мідь: Си28 + 2Си20 = 6Си + 802. Рис. 1.21. Схема печі для обпалювання концентрату в "киплячому" шарі
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 15 16 17 18 19 20 21... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
