Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 176 177 178 179 180 181 182... 187 188 189
|
|
|
|
Завдяки полярності епоксидні клеї мають високу адгезію як до пластмас, так і до металів, кераміки, скла. Для клеєних епоксидних швів характерна достатня міцність, вологостійкість. Вони не втрачають своїх властивостей при температурі -60...+40 °С. Поліуретанові клеї (ГТУ-2, ВК-5, ВК-11 та ін.) це композиції із поліефірів, поліізоціанатів, стабілізаторів, а іноді й наповнювачів. При змішуванні компонентів клей затвердіває. Термін придатності його при температурі 20 °С близько 2 год. Після нанесення клею ПУ-2 деталі витримують при 20 °С 10...20 хв, стискають із зусиллям 0,05..Д30 МПа і витримують протягом 24 год при температурі 20 °С або 4 год при 100 °С. Ці клеї стійкі до води, рідкого палива, масел. Добре склеюють різні метали. Щоб одержати якісніш клейовий шов, слід дотримуватись таких умов: •клей має добре змочувати поверхні склеюваних деталей; •сили притягання між молекулами клею і поверхнею склеюваної деталі мають бути більшими, ніж між молекулами клею; •фізико-механічні властивості затверділого клею і склеюваних деталей мають бути близькими за своїми значеннями; •клейова плівка має бути якомога тоншою; зі збільшенням її товщини збільшується кількість дефектів у ній; •температурні коефіцієнти лінійного розширення затверділої плівки клею і склеюваних матеріалів мають бути близькими; •клей має бути вологостійким. 9. Технологічні основи конструювання деталей з пластмас При конструюванні деталей з пластмас слід враховувати механічні та технологічні властивості цих матеріалів і способи їх переробки. З урахуванням цього потрібно: •у деталях, які виготовляються пресуванням, передбачати товщину стінок не менше ніж 0,5... 1,0 мм і не більш як 20 мм; при цьому різностінність у пресованих деталях не повинна перевищувати 1 : 3 та в литих -1:6; •для запобігання утворенню тріщин у місцях сполучення поверхонь пресованих деталей передбачати заокруглення радіусом 1...2 мм та вилитих під тиском 0,5... 1,0 мм; •з метою зменшення товщини фланців і стінок передбачати в конструкції деталі виїмки, заглиблення та компенсувати деяку втрату перерізу і міцності введенням ребер жорсткості; •прагнути виготовляти деталі з великою конусністю та технологічними уклонами; •прагнути спрощувати форму деталі, уникати гострих країв, бокових виступів, забезпечувати тим самим спрощення дорогих прес-форм та іншої технологічної оснастки; •враховувати, що мінімально допустимий діаметр різьби в пресованих деталях з термопластів та прес-матеріалів становить 2,5 мм, а з волокнистих 4 мм, при цьому глибина різьбових отворів не повинна перевищувати трьох діаметрів; •металеву арматуру розміщувати рівномірно по перерізу деталі або в її центрі і уникати розміщення її перпендикулярно до напряму пресування. 10. Покриття з пластмас Пластмаси широко застосовують як антикорозійні, вологозахисні, стійкі до спрацювання, удароміцні, декоративні покриття на металевих, паперових, дерев'яних, скляних та інших виробах. З використанням полімерних покриттів масово виготовляють хімічну апаратуру, труби, листову сталь, стійку до ударів склотару, таропакувальний папір, лінолеум тощо. Пластмасові покриття в агресивних середовищах більш стійкі, ніж гальванічні. Вони міцніші та довговічніші від лакофарбових покриттів. У ряді випадків пластмасові покриття дешевші від лакофарбових у 1,5 і гальванічних у 2...З рази. Нижче розглядаються основні види пластмасових покриттів. 1.Покриття з рідких компаундів і замазок. Покривні компаунди готують на основі термореактивних смол з отверджувачем та наповнювачем. Для підвищення їхньої еластичності добавляють пластифікатор, а для збільшення текучості (при нанесенні щіткою або пульверизатором) розчинник. Замазка за складом аналогічна компаунду, але містить більше наповнювача; вона густіша, ніж компаунд, і тому наноситься шпателем. 2.Покриття з суспензій дістають методом спікання, частіше з фторо-пластів. На металеву поверхню пульверизацією або зануренням наносять шар диспергованого в етиловому спирті з ксилолом фторопласту. Потім цей шар підсушують при 50...60 °С і оплавляють при температурі 320...340 °С протягом 10...20 хв. Товщина одного шару близько 10 мкм. Звичайне покриття складається з 10 шарів, тому цей процес дуже трудомісткий. 3.Покриття з порошків. Для покриттів використовують порошки термопластів з розміром частинок 100...250 мкм, які відзначаються доброю розтічністю при оплавленні на гарячій поверхні металу, задовільною термостабільністю і доброю адгезією (поліетилен, поліпропілен, капрон та ін.). Покриття з порошків наносять такими способами: вихровим, струминним або електростатичним. Вихровий спосіб, або спосіб покриття в "киплячому" шарі, полягає в тому, що металевий виріб 1 (рис. VII.24), нагрітий до температури дещо вищої, ніж температура плавлення полімеру, занурюють у ванну з порошком полімеру в псевдозрідженому стані.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 176 177 178 179 180 181 182... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
