Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 171 172 173 174 175 176 177... 187 188 189
|
|
|
|
Дрібні деталі полірують в галтувальних барабанах. При сухому способі полірувальним матеріалом є суміш пемзи або тирси з крейдою та машинним або вазеліновим маслом, а при мокрому беруть 100 г пемзи м'якого помелу на 10 л води. 7. Зварювання пластмас Зварювання застосовують для того, щоб дістати нерознімні з'єднання деталей з термопластів. Реактопласти при нагріванні не розм'якають, тому їх з'єднують склеюванням. В основі механізму утворення зварного шва лежить процес реалізації міжмолекулярних сил нагріванням поверхонь деталей, що зварюються, і створення контакту між ними. Кількісними показниками зварюваності термопластів є ширина температурного інтервалу текучості Іт і мінімальна в'язкість В у цьому інтервалі. За цими показниками пластмаси поділяють на чотири групи: 1)добре зварюються: Іт 50 °С, В 102 Па • с; 2)задовільно зварюються: Іт 50 °С, В 104 Па • с; 3)обмежено зварюються: Іт 50 °С, В 106 Па • с; 4)важко зварюються; в них енергія активації в'язкої текучості більша від енергії хімічних зв'язків макромолекул. Найчастіше застосовують такі способи зварювання: нагрітим газом, екструзійне, нагрітим інструментом, тертям, з нагріванням випромінюванням або СВЧ, ультразвукове. 1. Зварювання нагрітим газом виконують із застосуванням присадного матеріалу (прутка), однакового за своїми властивостями з основним матеріалом. Теплоносієм в цьому процесі використовують стиснене повітря або інертні гази азот, аргон та ін. Інертні гази використовують для зварювання відповідальних конструкцій з пентапласту і поліолефінів з підвищеними вимогами до їхньої міцності. Зварювання пластмас нагрітим газом виконують вручну електричними або газовими пальниками, які забезпечують нагрівання газу і підтримання потрібної його температури. В електричних пальниках газ-тепло-носій нагрівається до температури 250...380 °С при контакті з електрона-грівником потужністю 300...800 Вт при напрузі 36 В. Продуктивність таких пальників становить 3...7 м3/год при тиску 0,5 МПа. У газових пальниках газ-теплоносій (повітря, інертні гази) нагрівається в змійовику пальника полум'ям горючого газу пропан-бутану, природного газу, що надходить до пальника під тиском близько 0,1 МПа. Залежно від застосованих наконечників пальника зварювання виконують у звичайному або швидкісному режимі. При звичайному зварюванні використовують трубчасті наконечники (рис. VII. 14, а), що направляють потік газу віялоподібними рухами на основний матеріал і присадний пруток. Швидкісне зварювання виконують із застосуванням спеціальних наконечників з каналами (рис. VII. 14, б) 3 6 6 Рис. VII. 14. Види наконечників пальників: / присадний пруток; 2 пальник; 3 вихідний канал наконечника; 4 напрямна для прутка; 5 канал попереднього підігрівання прутка; 6 канал попереднього підігрівання зварюваних деталей; 7напрямний клин; 8 зварювані деталі для попереднього підігрівання прутка і основного матеріалу. При цьому пруток може укладатися в шов вручну або за допомогою притискних губок чи наконечників (рис. VII. 14, в). Діаметр прутка вибирають залежно від товщини зварюваних деталей, геометрії зварного шва, швидкості зварювання, потрібної міцності з'єднання. Однак застосування прутків діаметром понад 4...5 мм небажане, оскільки важко забезпечити рівномірне прогрівання їх. Під час зварювання слід зберігати правильне положення прутка присадного матеріалу і наконечника пальника відносно поверхні шва. При зварюванні поліпропілену, полівініліденхлориду пруток нахиляють під кутом 90° (рис. VII. 15, а)\ при зварюванні жорсткого полівінілхлориду, органічного скла, поліетилену низького тиску під кутом 90° (рис. VII. 15,6); при зварюванні поліетилену високого тиску, пластифікованого полівінілхлориду, поліізобутилену під кутом 45...50° (рис. VII. 15, в). Кут а нахилу наконечника пальника (рис. VII. 15, г) до основи шва при товщині зварюваних деталей до 5 мм становить 20...25°, а понад 5 мм-30...45°. Для одержання якісного з'єднання присадного матеріалу з основним кінець прутка відгинають і зварювання починають так, щоб пруток виступав за край шва на 10 мм (рис. VII. 15, г). При заміні прутка відігнуту його частину укладають на кінець перерваного шва з перекриттям 10 мм (рис. VII. і5, д). Для зменшення і рівномірного розподілу зварних напружень у шві присадний пруток укладають в шов у визначеній послідовності (рис. VII. 16). 2. Екструзійне зварювання. Розплавлений присадний матеріал надходить із екструдера або іншого пристрою і безперервно під деяким тис
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 171 172 173 174 175 176 177... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
