Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 164 165 166 167 168 169 170... 187 188 189
|
|
|
|
Поліетилен (-СН2-СН2-) дістають полімеризацією етилену С2Н4. Це твердий, ледь прозорий, жирний на дотик матеріал густиною 0,92...0,96 г/см3. Розрізняють поліетилен високого тиску з масовою часткою 55...65 % кристалічної фази і низького тиску з кристалічністю 75...95 %. Зі збільшенням кристалічності підвищується міцність, теплостійкість (60... 100 °С), морозостійкість до мінус 60 °С. Поліетилен стійкий в лугах, розчинах солей та сильних кислотах малої концентрації. З поліетилену виготовляють деталі арматури і сантехніки, труби діаметром до 150 мм, стрижні, листи, плівку, посудини (пляшки, балони), використовують його також як електроізоляційний матеріал. Поліпропілен продукт полімеризації пропілену СН3-СН-СН3. Він має більш високі міцність і теплостійкість (до 140 °С), ніж поліетилен, проте його морозостійкість нижча (-5...-15 °С). Поліпропілен є добрим діелектриком. Це водостійкий і хімічно стійкий матеріал. З нього виготовляють плівки, листи, труби для гарячої води, ємкості для зберігання агресивних рідин, волокна тощо. Полівінілхлорид (ПВХ) полімер хлористого вінілу СН2-СНС1. Не-пластифікований ПВХ називають вініпластом. Це відносно твердий (НВ 10... 16) матеріал білого або жовтуватого кольору. З нього виготовляють труби і листовий матеріал, литі вироби. Пластифікований ПВХ застосовують для виготовлення плівки, штучної шкіри, прокладок, ізоляції проводів і кабелю, липкої ізоляційної стрічки тощо. Поліформальдегід це білий непрозорий матеріал. Добувають його з альдегіду мурашиної кислоти формальдегіду НСНО. Кристалічність до 75 % надає йому механічної міцності, жорсткості, високої ударної в'язкості та зносостійкості. Його робоча температура становить -60...+120 °С. Поліформальдегід стійкий до дії багатьох хімічних речовин, має високі діелектричні властивості. З нього виготовляють водопровідну арматуру, деталі з різьбою, малі шестерні, листи, труби та ін. Поліаміди це група пластмас, у складі молекул яких є амідна (-NH-CO-) і метиленова (-СН2-) групи. До поліамідних смол належать капрон, нейлон, енант та ін. Властивості різних поліамідів досить близькі. При нагріванні вони мають добру рідкотекучість, а при кімнатній температурі достатню міцність та зносостійкість, малий коефіцієнт тертя (0,05), здатні поглинати вібрацію. Вони стійкі до бензину, лугів. Недоліками поліамідів є гігроскопічність і окислюваність їх під час переробки, що спричинює їхнє старіння. З поліамідів виготовляють волокна, корди, а також втулки, підшипники, шестерні та ін. Фторопласти похідні етилену, де атоми водню заміщені атомами фтору. Фторопласт-3 [-CF^CFCl-]^ напівпрозорий рогоподібний матеріал. Він набухає в рідкому хлорі, бромі та "царській водці", розчиняється при нагріванні в бензолі й толуолі. Проте його стійкість вища за стійкість 332 інших полімерів. Температура плавлення фторопласту-3 становить 210 °С. При нагріванні вище 70 °С підвищується його крихкість. Із фторопласту-3 виготовляють деталі насосів, арматуру, клапани, мембрани, діафрагми, а також електроізоляційні деталі. Фторопласт-4 (-СР2-СР2-)„ пухкий порошок, при холодному пресуванні перетворюється в таблетки, з яких одержують різні вироби. Фторопласт-4 стійкий до концентрованих кислот і лугів. За хімічною стійкістю в ряді середовищ не поступається перед золотом і платиною. Під час нагрівання він не плавиться, а тільки пом'якшується, може працювати в інтервалі температур -190...+250 °С, не горить, негігроскопічний, має низький коефіцієнт тертя і малу твердість, добрі діелектричні властивості. З фторопласту-4 виготовляють труби хімічної апаратури, крани, мембрани, фільтри, плівки, прокладки, волокна. На основі фторопластів виготовляють антифрикційні композиції з графітом, дисульфідом молібдену, порошком олов'янофосфористої бронзи. Фторопласти застосовують також для виготовлення деталей антифрикційного призначення (підшипники, поршневі кільця, сепаратори підшипників, сальникові кільця ущільнень та інші деталі тертя). Поліакрилати добувають на основі похідних акрилової і метакрилової кислот. Залежно від вихідних мономерів поліакрилати мають різні властивості. Більшість з них мають малу термостійкість, а при низьких температурах стають крихкими. Для підвищення стійкості при низьких температурах у смоли вводять пластифікатори. З твердих поліакрилатів найбільше значення має поліметилметакри-лат органічне скло. Воно легше і прозоріше за силікатне, масло-, бензоі водостійке, стійке до розведених лугів, кислот, солей, проте розчиняється у вуглеводнях, набухає в спиртах, має недостатню термостійкість (до 80 °С) та твердість (НВ 6... 10), внаслідок чого легко пошкоджується від механічної дії. Органічне скло використовують для скління транспортних засобів, освітлення, в годинниковій промисловості, світлотехніці. З нього виготовляють предмети побуту. Полістирол [-СН2-СН(С6Н5-)]/7 пластик з високими діелектричними властивостями, стійкий до дії мінеральних кислот, лугів, спиртів. До його недоліків належать горючість, невисока теплостійкість (до 90 °С), порівняно велика крихкість і схильність до старіння. З полістиролу виготовляють деталі засобів зв'язку, радіоапаратури, плівку, труби, побутові вироби. 2. Пластмаси з порошковими наповнювачами в основному термореактивні. Як наповнювачі в них застосовують органічні (деревні) та мінеральні (молотий кварц, азбест, слюда, графіт тощо) порошки. Більшість таких пластмас виготовляють на основі новолачної або резольної феноло-формальдегідної смоли з різними добавками. їх ще називають феноплас-тами. Пластмаси з порошковими наповнювами поділяють на електроізоляційні, вологохімостійкі, удароміцні, жаростійкі, загального призначен
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 164 165 166 167 168 169 170... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
