Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 141 142 143 144 145 146 147... 187 188 189
|
|
|
|
а б в г Рис. VI.38. Схеми фрезерування На рис. VI.38, а показано схему обробки площин циліндричною фрезою, а на рис. VI.38, б торцевою. Залежно від напряму обертання фрези і напряму подачі розрізняють зустрічне фрезерування, коли оброблювана заготовка подається назустріч обертанню фрези (рис. VI.38, в) і попутне коли напрям обертання фрези і напрям подачі збігаються (рис. УІ.38, г). При зустрічному фрезеруванні товщина шару металу, що зрізується зубцем фрези, змінюється від 0 до найбільшого значення. Поступове збільшення товщини зрізуваного шару сприяє плавній роботі фрези. Однак перед тим як врізатися в оброблюваний метал, зубець фрези деякий час ковзає по поверхні різання, зміцненій внаслідок пластичних деформацій при різанні попереднім зубцем. Це призводить до значного спрацювання зубців фрези. Сили, що виникають при фрезеруванні цим методом, намагаються відірвати оброблювану заготовку від стола. При попутному фрезеруванні в момент врізання зубця відбувається удар, бо зразу знімається шар найбільшої товщини, що поступово зменшується від ятах до 0, виключається проковзування зубців, сили різання намагаються притиснути заготовку до стола верстата. Все це сприяє зменшенню шорсткості поверхні. Попутне фрезерування раціонально використовувати при чистовій, а зустрічне при чорновій обробці. 2. Елементами режиму різання при фрезеруванні є, як і при точінні, глибина різання, подача, швидкість різання і додатково ширина фрезерування. При фрезеруванні, на відміну від точіння, свердління, розрізняють три розмірності подачі: 1) подача на один зуб фрези мм/зуб, переміщення заготовки при повороті фрези на кут між двома сусідніми зубцями; 2) подача на один оберт мм/об; 3) подача за хвилину ^хв, мм/хв. Вони зв'язані між собою такими залежностями: де п і і відповідно число зубців і частота обертання фрези. Глибина різання /, мм, товщина шару матеріалу, що знімається за один прохід, виміряна перпендикулярно до обробленої поверхні. Швидкість різання V, м/хв, колова швидкість найвіддаленішої від осі обертання точки різальної кромки фрези: у = пПп/1000, де В зовнішній діаметр фрези, мм. Ширина фрезерування В довжина поверхні контакту фрези з оброблюваною заготовкою, виміряна в напрямі, перпендикулярному до напряму подачі. Оскільки товщина зрізу стружки а є величиною змінною (див. рис. VI.38, в, г), змінною буде і площа поперечного зрізу стружки. Під час роботи циліндричною прямозубою фрезою ця площа різко зменшується в момент виходу зубця фрези з контакту з оброблюваною заготовкою. Внаслідок цього різко зменшується зусилля різання, порушується рівномірність фрезерування, і в процесі обробки можуть виникнути вібрації. Фрези з гвинтовими зубцями забезпечують більш плавну роботу, тому що врізання зубців, вихід їх з контакту проходить не одночасно по всій ширині, а поступово. 31. Основні типи фрез і їхнє призначення 1. Класифікація фрез. Залежно від форми і призначення фрези поділяють на циліндричні, торцеві, дискові, кінцеві, кутові, фасонні, різьбові, черв'ячні та ін. За формою задньої поверхні розрізняють фрези з гострозаточеними і затилованими зубцями. Фрези з гострозаточеними зубцями мають плоску або криволінійну задню поверхню зубців. Заточують ці фрези по задній поверхні. Фрези з затилованими зубцями мають задню поверхню зубців, окреслену по архімедовій або логарифмічній спіралі, виготовленій на спеціальних токарно-затиловочних верстатах. Фрези з гострозаточеними зубцями простіші у виготовленні, мають більшу стійкість, забезпечують одержання більш чистої оброблюваної поверхні. Зате фрези із затилованими зубцями після переточування зберігають незмінним свій профіль, тому фасонні фрези виготовляють із затилованими зубцями. За конструктивними ознаками фрези поділяють на суцільні (рис. VI.39, я, г, е, ж, з, и, і) і зі вставними зубцями ножами (рис. VI.39, б, в, є). Суцільні фрези виготовляють переважно зі швидкорізальної сталі. У фрез із вставними зубцями (ножами) зубці виготовляють із швидкорізальної сталі або оснащують пластинками з твердих сплавів. Залежно від способу кріплення фрез на верстаті розрізняють фрези насадні, які мають отвір і закріплюються на оправці, і кінцеві з конічним або циліндричним хвостовиком. Циліндричні фрези мають зубці тільки на циліндричній поверхні і застосовуються для обробки площин (рис. VI.39, а...в).
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 141 142 143 144 145 146 147... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
