Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 125 126 127 128 129 130 131... 187 188 189
|
|
|
|
9. Матеріали для виготовлення різальних інструментів До матеріалів, з яких виготовляють різальну частину інструментів, ставлять дуже високі вимоги щодо твердості, зносостійкості, теплостійкості, міцності, ударної в'язкості тощо. Інструментальні вуглецеві сталі (У 10, У12) після гартування і низького відпуску мають твердість 60...63 HRCe. Проте через низьку теплостійкість їхнє використання обмежене. З вуглецевих сталей виготовляють інструменти, які працюють зі швидкістю 10... 15 м/хв: мітчики, плашки, напилки, шабери, ручні розвертки та ін. Леговані інструментальні сталі (X, 9ХС, ХВГ, 9Х5ВФ та ін.) мають порівняно з вуглецевими сталями вищі міцність, зносостійкість, прогар-товуваність. їхня теплостійкість становить 300...350 °С і вони можуть працювати при швидкості різання 20...25 м/хв. З них виготовляють свердла, зенкери, розвертки, мітчики, плашки, протяжки та ін. Твердість швидкорізальних сталей (Р9К5, Р6М5, Р6М5ФЗ) після гартування і відпуску при температурі 520...580 °С становить 62...65 HRCe, різальні властивості цих сталей зберігаються до 600...650 °С. Отже, інструменти, виготовлені з цих сталей, можуть працювати зі швидкістю різання до 80 м/хв. Металокерамічні тверді сплави, теплостійкість яких становить 900... 1000 °С, дають можливість вести обробку різальними інструментами зі швидкістю до 800 м/хв. Сплави групи ВК (ВК2, ВК6, ВК8, ВК6М дрібнозернисті та ін.) використовують при обробці чавуну, кольорових сплавів, пластмас. Інструментами зі сплавів групи ТК (Т5К10, Т15К6 та ін.) обробляють сталі та інші в'язкі матеріали. Сплави групи ТТК (ТТ7К12) застосовують при обробці важкооброблюваних жароміцних сталей. Зі збільшенням вмісту кобальту в сплаві міцність і ударна в'язкість зростають, а твердість і зносостійкість зменшуються. Тому інструменти, що працюють у важких умовах, при значних динамічних навантаженнях виготовляють зі сплавів з підвищеним вмістом кобальту. Для підвищення зносостійкості інструментів використовують хіміко-термічну обробку (азотування, ціанування), а також поверхневе іонно-плазмове напилення нітридом титану. Обробку з найвищими швидкостями різання, а також обробку високоміцних матеріалів, загартованих сталей проводять інструментами, різальні частини яких оснащено мінералокерамічними матеріалами на основі оксиду алюмінію (ВОК 60), а також монокристалами з нітриду бору (гексаніт-Р). Проте мінералокераміка при високій теплостійкості (до 1200 °С) відзначається високою крихкістю і не витримує ударів, що обмежує її використання. Для виготовлення абразивних інструментів використовують абразивні матеріали: електрокорунд (А1203), карборунд (SiC), синтетичні алмази, ельбор. Електрокорунд добувають із глинозему плавленням в електропечах. Залежно від вмісту в ньому чистого оксиду алюмінію електрокорунд поділяють на кілька сортів: електрокорунд нормальний (12А, 13А), білий електрокорунд (22А, 23А), хромистий електрокорунд (37А), монокорунд (43А). Завдяки певній в'язкості інструмент з електрокорунду використовують головним чином для обробки загартованої і термічно необробле-ної сталі, ковкого чавуну, бронзи та ін. Карборунд (карбід силіцію) теж виготовляють в електропечах із суміші антрациту і кварцового піску. Порівняно з електрокорундом карбід силіцію більш твердий і крихкий. Чорний карбід силіцію (53С, 54С) застосовують для шліфування чавуну, мідних і алюмінієвих сплавів. Зелений карбід силіцію (63С, 64С) використовують для обробки твердих сплавів. Синтетичні алмази застосовують для остаточного шліфування (доведення) твердосплавного інструмента і особливо тонкої чистової обробки. Ельбор (кубічний нітрид бору) має більшу теплостійкість, ніж алмаз, і менше споріднений із залізом, тому ним краще шліфуються сталеві деталі. 10. Вплив різних факторів на швидкість різання, яку допускає різальний інструмент 1. Вплив стійкості інструмента Т. Якщо криву Т f (v) побудувати в подвійних логарифмічних координатах, то в інтервалі швидкостей різання, які найчастіше застосовуються на практиці, залежність Тv наближено можна подати степеневою функцією: v,Tf = v2T%= ... = v„T% = const = A, де A стала, яка залежить від властивостей оброблюваного матеріалу й умов різання; m показник відносної стійкості, який при точінні дорівнює 0,1...0,3. Така залежність дає змогу визначити вплив стійкості (якщо її взято як аргумент) на швидкість різання: v = АІТ'п. Знаючи швидкість різання Vj і стійкість Ть що їй відповідає, можна визначити швидкість різання v2 для заданого періоду стійкості Т2\ v2 = v,(7n1/72)w. Оскільки m — дробове число, набагато менше від одиниці, невеликі зміни швидкості різання призводять до значних змін стійкості різального інструмента. 2. Вплив на швидкість різання властивостей оброблюваного матеріалу і матеріалу різального інструмента. З підвищенням вмісту в сталі вуглецю,
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 125 126 127 128 129 130 131... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
