Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 121 122 123 124 125 126 127... 187 188 189
|
|
|
|
Задній кут а призначений для зменшення тертя задньої поверхні різця об поверхню різання. Проте надмірне збільшення заднього кута може призвести до зниження міцності найбільш навантаженої частини різця і швидкого його руйнування. На практиці кут а вибирають близько 6... 12°. Передній кут у відіграє важливу роль у процесі різання. З його збільшенням полегшується врізання різця в оброблюваний матеріал, зменшуються деформація зрізуваного шару, сили різання і витрата потужності. Однак збільшення переднього кута (зменшення кута різання 5) призводить до зменшення кута загострення (3, а отже, послаблює різальну частину різця, погіршує відведення теплоти. У практиці найчастіше використовують різці з передніми кутами від -10 до +20°. Кути в плані ф і ф1 значною мірою впливають на стійкість різця і шорсткість обробленої поверхні. Зі зменшенням у певних межах кута ф стійкість різця зростає і шорсткість обробленої поверхні поліпшується. Найчастіше його беруть близько ЗО...90°. Оптимальне значення кутів різців та інших різальних інструментів для обробки різних матеріалів залежно від її характеру, матеріалу інструмента, розмірів і форми деталей визначають за нормативами, складеними на підставі численних дослідів. 4. Елементи режиму різання і переріз зрізуваного шару 1. Елементи режиму різання. Основними елементами режиму різання є глибина різання, подача і швидкість різання. Глибиною різання / (рис. УІ.4) називають товщину шару металу, що знімається за один прохід. її визначають як відстань між оброблюваною і обробленою поверхнями, виміряну по перпендикуляру до обробленої. При поздовжньому точінні де П діаметр заготовки, мм; й діаметр обробленої деталі, мм. Подачею б називають переміщення різця у напрямі руху подачі за час, поки деталь зробить один оберт. Залежно від напряму руху подачі вона може бути поздовжньою, поперечною або розташованою під кутом до заготовки. Швидкість головного руху називають швидкістю різання. Це шлях, який проходить точка, що лежить на оброблюваній поверхні заготовки, відносно різальної кромки інструмента за одиницю часу. Швидкість різання при обертальному русі, м/хв, v = я/)л/1000, де О діаметр заготовки, мм; п частота обертання заготовки, хв~1. 2. Переріз зрізуваного шару. Основними елементами зрізуваного шару є ширина і товщина його, глибина різання і подача. Рис. VI.4. Елементи перерізу зрізуваного шару Шириною зрізуваного шару Ь (рис. УІ.4) називають відстань між оброблюваною і обробленою поверхнями, виміряну на поверхні різання. Товщина зрізуваного шару а це відстань між двома послідовними положеннями різальної кромки за один оберт заготовки, виміряна у напрямі, перпендикулярному до ширини зрізуваного шару. Номінальну площину поперечного перерізу зрізуваного шару /н АВСВ (рис. УІ.4) визначають як добуток подачі на глибину різання або товщини зрізуваного шару на його ширину, мм2: /„ = ^ = аЬ. Дійсний переріз зрізуваного шару ВСОЕ відрізняється від номінального, і на обробленій поверхні залишаються нерівності, так звані залишкові гребінці, які залежать від геометричної форми різця, подачі та інших факторів. 5. Процес стружкоутворення при різанні металів та явища, що його супроводять 1.Схема процесу різання. Процес різання шару металу вперше був досліджений засновником вчення про різання металів І. А. Тіме. На основі своїх досліджень він розробив схему процесу, яку подано на рис. VI.5. Різець під впливом сили Р вдавлюється в оброблюваний метал, стискуючи розташований перед ним шар (рис. VI.5, а), внаслідок чого у зрізуваному шарі утворюються значні напруження, що спричинюють пружні і пластичні деформації. В момент, коли напруження, що виникло, перевищує міцність оброблюваного металу, відбувається зрушення (сколювання) елемента стружки по площині АВ (рис. УІ.5, б), яку Тіме назвав площиною сколювання. Ця площина утворює з обробленою поверхнею кут (3І5 який називають кутом сколювання. При подальшому переміщенні різця він своєю передньою поверхнею послідовно стискує і зсуває наступний об'єм зрізуваного шару, внаслідок чого утворюються елементи 1, 2, 3... стружки (рис. VI.5, в), які також будуть відокремлені під кутом &{ від основного металу. З таких окремих елементів і утворюється стружка (рис. УІ.5, г). Кут (3, не залежить від геометрії різця і властивостей оброблюваного металу і, як правило, дорівнює 30°. Отже, різання це процес безперервного зсуву окремих елементів стружки. 2.Види стружок. Досліджуючи процес різання різних металів, І. А. Тіме виявив, що залежно від оброблюваного металу, умов різання утворюються тРи види стружки: зливна, сколювання і надлому.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 121 122 123 124 125 126 127... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
