Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 115 116 117 118 119 120 121... 187 188 189
|
|
|
|
4.Наплавлення газовим полум'ям менш продуктивне, ніж дугове, проте й воно широко застосовується у виробництві і при відновленні різних дрібних деталей з чавуну, сталі, міді, латуні, бронзи, алюмінію тощо. При газовому наплавленні сталевих деталей, які потребують великої твердості, часто застосовують такі литі тверді сплави, як сормайт (2,5 % С; 2,8 % Бі; 25 % Сг; 3,5 % №); "Смена" (3,8 % С; 28 % Сг; ЗО % №; 18 % Со), та інші, виготовлені у вигляді стрижнів. 5. Наплавлення плазмовою дугою здійснюється з використанням як присадних матеріалів зварювальних дротів, стрічок і порошків. При використанні порошкових матеріалів наплавка здійснюється по шару грубозернистого порошку, з подачею порошку в зварювальну ванну і з вдуванням його в плазмовий струмінь. У всіх випадках застосовують дугу прямої дії. Цим методом наплавляють різальний інструмент та інші деталі. 6.Вібродугове наплавлення полягає в тому, що до деталі, яка обертається, через мундштук, що вібрує, подається сталевий електродний дріт під струмом. Вібрація дроту здійснюється електромагнітним або механічним вібратором з частотою 50 Гц і амплітудою 1,5...2,5 мм. Внаслідок вібрування відбуваються короткі замикання дроту з виробом. Місце контакту нагрівається до високої температури. У момент відривання дроту від виробу частина металу дроту залишається на виробі і розплавляється дугою, що виникає при цьому. До місця наплавлення з мундштука під тиском подається рідина, яка охолоджує і загартовує наплавлену поверхню. Основною перевагою цього способу є можливість створити шар завтовшки 1...2 мм, а також незначне короблення наплавлених деталей. Цей спосіб застосовується при наплавленні циліндричних деталей (осей, валів, шпинделів тощо) автомобілів, тракторів, верстатного устаткування та ін. Недоліком його є наявність у наплавленому шарі мікротріщин, яких можна уникнути, якщо процес вібродугового наплавлення поєднати з наступною пластичною деформацією. 7.Наплавлення струмами високої частоти. На деталь наносять шар порошкоподібної легуючої шихти і флюсу або легуючої пасти. Після цього деталь поміщають у магнітне поле індуктора, який живиться від джерела струму високої частоти. Індукційні струми, що виникають, нагрівають до плавлення поверхневий шар деталей і легуючу шихту, яка утворює на деталі рівну поверхню. Спосіб характеризується незначною глибиною проплавлення основного металу і високою продуктивністю: щоб наплавити 200 см2 поверхні, потрібно тільки 2...2,5 хв. Наплавлення струмами високої частоти застосовують для створення стійкого до спрацювання шару на деталях, які швидко спрацьовуються (ножі дорожніх машин, деталі землерийного устаткування тощо). До недоліків цього способу належить висока вартість генераторів струму високої частоти. 8. Електрошлакове наплавлення застосовують для наплавлення плоских поверхонь, зовнішніх і внутрішніх циліндричних поверхонь, а також поверхонь тіл обертання зі змінним діаметром (конічних тощо), коли тре ба утворити шар, не менший за 10... 12 мм. При цьому для виготовлення шару потрібної товщини і форми використовують спеціальні мідні форми (кристалізатори), охолоджувані водою. Між ними і наплавлюваною деталлю створюють шлакову ванну, в яку подається присадний метал. Електрошлакове наплавлення відзначається високою продуктивністю і забезпечує високу якість наплавленого шару. Цим способом можна наплавляти різні високолеговані сталі, а також кольорові метали і сплави (мідь, латунь тощо) на сталь або чавун. Запитання і завдання для самоконтролю 1. Яку структуру мають метал шва і зона термічного впливу при зварюванні маловуглецевої сталі? 2.Які особливості зварювання вуглецевих і легованих сталей? 3.Назвіть способи зварювання чавуну. 4.Особливості зварювання кольорових металів. 5.Які причини виникнення напружень і деформацій, які є способи їх зменшення? 6. У чому суть паяння м'якими і твердими припоями? 7. У чому суть наплавлення металів і сплавів? Способи і галузі застосування наплавлення. Глава 7. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЗВАРЮВАННЯ 36. Дефекти зварних з'єднань і причини їх утворення 1.Види дефектів. Дефекти зварних з'єднань бувають зовнішні і внутрішні. До зовнішніх дефектів при дуговому і газовому зварюванні належать: нерівномірність поперечного перерізу по довжині швів, незаплавлені кратери, підрізи основного металу, зовнішні тріщини, відкриті пори тощо. Внутрішні дефекти: непроварення кромки або несплавлення окремих шарів при багатошаровому зварюванні, внутрішні пори і тріщини, шлакові включення тощо. Контактне точкове і шовне зварювання може дати великі вм'ятини в основному металі, які ослаблюють місця зварювання, пропалини і виплески металу, а всередині зварних з'єднань тріщини, пори та інші дефекти. 2.Причини утворення дефектів. Дефекти в зварних з'єднаннях утворюються з різних причин. При дуговому і газовому зварюванні переріз швів буде нерівномірним, якщо порушено режим зварювання або низька кваліфікація зварника. Причинами підрізів здебільшого є велика сила струму і велика потужність зварювального пальника. Основна причина утворення пор у зварних швах насиченість їх воднем, азотом та іншими газами, що потрапляють у шов при зварюванні електродами зі зволоженим покриттям, або при наявності оксидів чи інших забруднень на кромках зварюваного металу. Тріщини і непровари є найбільш небезпечними дефектами зварних з'єднань. Тріщини утворюються найчастіше під час зварювання сталей із під
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 115 116 117 118 119 120 121... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
