Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 114 115 116 117 118 119 120... 187 188 189
|
|
|
|
34. Паяння металів 1.Фізична суть паяння. Паяння металів це процес з'єднання металевих виробів, який ґрунтується на властивості розплавленого присадного металу (припою), що має меншу, ніж основний метал, температуру плавлення, проникати в поверхневі шари основного металу, нагрітого до температури плавлення припою. Після остигання оплавленого припою створюється міцне нерознімне з'єднання. Залежно від температури плавлення припою розрізняють паяння м'якими і твердими припоями. 2.Паяння м'якими припоями. До м'яких належать припої, температура плавлення яких не перевищує 450 °С. Для паяння майже всіх металів використовують олов'яно-свинцеві припої марок ПОС 90, ПОС 40, ПОС 30, які містять відповідно 90, 40 і 30 % олова і мають температуру плавлення 180...260 °С. М'які припої забезпечують границю міцності 50...70 МПа. Щоб захистити нагрітий основний метал і розплавлений припій від окислювання, а також розчинити утворювані оксиди і сприяти розтіканню рідкого припою по поверхні місця спаювання, застосовують такі флюси, як каніфоль і хлористий цинк (7пС12) або суміш хлористого цинку з хлористим амонієм. М'які припої виготовляють у вигляді прутків, дроту, порошку та ін. Нагрівають виріб і розплавляють припій звичайно паяльниками, робоча частина яких виготовляється з міді і має клиноподібну форму. Паяльники нагрівають у горнах, паяльними лампами або газовими паяльниками, проте найчастіше з цією метою застосовують електронагрівання. Паяння м'якими припоями можливе і при зануренні виробів у ванну з розплавленим припоєм. Щоб мати якісні з'єднання, поверхню виробів у місці спаювання треба ретельно очистити механічним або хімічним способом; зазор не повинен перевищувати 0,1 мм. 3. Паяння твердими припоями. Тверді припої мають температуру плавлення понад 450 °С. До них належать мідно-цинкові припої типу ПМЦ, олов'яно-силіцієві латунні типу ЛОС, срібні припої типу ПСр, мідно-фосфористі, мідно-силіцієві, мідно-нікелеві, звичайні латунні припої і чиста мідь. Для паяння виробів особливо відповідального призначення часто застосовують такі мідно-срібні припої, як ПСр-25, ПСр-45, що містять 25 і 45 % срібла (решта мідь і цинк). Срібні припої мають температуру плавлення 780...830 °С. При паянні твердими припоями границя міцності з'єднань досягає 400...500 МПа. Як флюси використовують буру (Ка2В407), борну кислоту (Н3В03) або їх суміші, хлористий цинк та ін. Вироби нагрівають зварювальними пальниками, в соляних ваннах, нагрівальних печах з нейтральною, відновною або захисною атмосферою, на контактних електричних машинах і високочастотних установках. Зазор між виробами в цьому разі не повинен перевищувати 0,05...0,08 мм. 4. Галузі застосування і переваги паяння металів. Паянню добре піддаються всі вуглецеві та леговані сталі, в тому числі корозієстійкі та інструментальні, тверді сплави, сірі і ковкі чавуни, кольорові метали та їхні сплави, благородні й рідкі метали. До переваг паяння належать простота і дешевизна способу з'єднання, зручність автоматизації і механізації, відсутність зони розплавлення і незначне нагрівання основного металу, що забезпечує сталість хімічного складу і механічних властивостей з'єднань. Усе це сприяє широкому застосуванню паяння в різних галузях промисловості: в автомобільній, тракторній, приладобудівній і авіаційній, у виробництві велосипедів і мотоциклів тощо. 35. Наплавлення металів і сплавів 1.Суть процесу і способи наплавлення. Наплавлення це процес нанесення шару сплаву потрібного складу і властивостей на робочу поверхню виробу. Наплавлення широко застосовують при виготовленні нових та відновленні спрацьованих поверхонь, для утворення поверхневого шару, який мав би високу твердість і стійкість до спрацювання, потрібну жаро-або кислотостійкість тощо. Є багато різних способів наплавлення, проте найбільш поширені такі: ручне дугове, автоматичне та напівавтоматичне дугове, газовим полум'ям, плазмовою дугою, вібродугове, струмами високої частоти, електрошлакове. 2.Ручне дугове наплавлення є універсальним способом і широко застосовується в наплавленні штампів, різального інструменту, рейкових кінців і хрестовин, зубців щелеп каменедробарок і екскаваторів, бил розмель-них млинів тощо. Для цього найчастіше використовують металеві електроди, що їх випускає промисловість. Щоб дістати наплавлений метал потрібного складу і властивостей, у шихту електродних покриттів уводять різні легуючі елементи у вигляді ферохрому, феромангану, феросиліцію, графіту тощо, які дають змогу мати наплавлений метал різної твердості (25...65 НІІСе) і високої стійкості до спрацювання. 3.Автоматичне і напівавтоматичне дугове наплавлення здійснюють під флюсом, у захисних газах і відкритою дугою, використовуючи при цьому зварювальний або спеціальний наплавний дріт, сталеву або чавунну стрічку, а також порошкові дроти і стрічки. Дроти і стрічки виготовляють порожнистими на спеціальних протяжних верстатах зі сталевих стрічок холодного прокату. В порожнисту частину дроту або стрічки засипають і міцно запресовують порошкову легуючу шихту, яка складається з різних легуючих компонентів і шлакоутворювальних речовин. Ефективне також автоматичне наплавлення під флюсом по шару легуючого порошку. Автоматичне і напівавтоматичне наплавлення широко використовують при наплавлюванні колінчастих валів автомобільних і тракторних двигунів, валків прокатних станів, конусів засипних апаратів доменних печей, металорізального інструменту, ножів землерийних машин тощо.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 114 115 116 117 118 119 120... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
