Ситуації, пов'язані з вторинним твердінням частинок матеріалу, схематично зображені на рис. 3.26, н, о. У цьому випадку закріплення частинок у шарі проходить також внаслідок рідкої фази, яка знаходиться під твердою оболонкою, що при співударі руйнується.

Матеріал, який формується за наявності в потоці значної частки таких частинок, має складну дуже неоднорідну структуру. Він містить у собі уламки оболонки (структурні елементи неправильної форми), пори і лускоподібні утворення. Найбільш неоднорідні структури, які формуються з гранул, що мають тверду оболонку, — це рідкий прошарок і тверде ядро. У цьому випадку в структурі матеріалу покриття разом із вказаними елементами є ще й зернисті вкраплення (рис. 3.26, о). Нарешті, у формуванні покриття можуть брати участь частинки, які залишаються абсолютно твердими (рис. 3.26, п). Це відбувається, наприклад, тоді, коли розплавлені частинки замуровують твердими в шар. Крім того, у випадку великих швидкостей твердих частинок при їх співударі з твердою поверхнею можлива пластифікація і навіть плавлення деяких матеріалів, що забезпечує формування структури як зернистого, так і лускоподібного типів.

Структура матеріалу, який формується при газотермічному напиленні (для кожного конкретного матеріалу, режиму і розпилювача), залежить від його положення відносно центра плями напилення і осі симетрії каналу розпилювача. У загальному випадку можна говорити, що для тугоплавких матеріалів, в міру наближення до центра плями напилення, в структурі матеріалу скорочується кількість слабо зчеплених зернистих включень, що пов'язано із значно більшою, ніж на периферії потоку, часткою повністю розплавлених частинок, а також різким скороченням частки або повною відсутністю повністю проплавлених, або знову твердих частинок. В області, яка розміщена поблизу центра плями напилення, матеріал значною мірою формується з повністю розплавлених і перегрітих рідких частинок.

Виходячи з розглянутих вище умов утворення газотермічних покриттів, можна вважати, що в звичайних умовах кожна частинка (шар при імпульсних методах нанесення покриттів) твердіє окремо і не відчуває при цьому додаткового термічного впливу матеріалу, який напилюється. Це дозволяє отримувати високі швидкості охолодження і реалізовувати умови для збільшення маси швидкозагартованого сплаву — послідовне, безперервне гартування малих порцій розплаву. Гартування речовини з розплаву при визначених умовах дає можливість отримувати некри-