В області, яка розміщена поблизу центру плями напилення і осі потоку, матеріал значною мірою формується з повністю проплавлених і перегрітих частинок. Він має характерну шарову структуру. Внаслідок удару об поверхню розплавлені частинки дуже деформуються і набувають форми луски з відношенням товщини до діаметра 1 : 20—1 : 15. Внутрішня структура багатьох елементів луски має вигляд стовпчастих кристалів, які орієнтовані в напрямку тепловідводу, а на їх поверхні спостерігається дендритна структура із сіткою мікронерівностей. Впадини дендритної структури мають клиноподібну форму.

Характерний розмір впадин із зовнішнього боку звичайно не перевищує 0,5 мкм. Товщина меж зчеплення між частинками визначається висотою всіх мікронерівностей і становить менше, ніж 0,3 мкм. У структурі, яка формується на цій ділянці, значно менше пор і слабо зчеплених елементів, характерних для попередніх ділянок. Зустрічаються лише окремі зчеплення ядра і порожнини.

Структура покриття. Схематично структура газотермічних покриттів зображена на рис. 3.25.

Трьом типам меж відповідають три типи структурних елементів — основа, на яку наносять покриття, напилений шар матеріалу і дискретна частинка матеріалу в кінцевому стані — після розпилення, удару і твердіння.

Будова шару, який формується за один прохід, або "гірки", яка отримується напиленням у нерухому пляму, є неоднорідною внаслідок нерівномірності розподілу температури і швидкості частинок матеріалу по перерізу потоку. Утворення покриття послідовним укладанням великої кількості частинок із різною температурою, швидкістю, агрегатним станом, масою, неминуче веде до характерної лускатої будови із зернистими вкрапленнями і мікропорожнинами — порами.

Залежно від співвідношення теплової і кінетичної енергії частинок у момент їх зустрічі з основою можливе утворення двох типів структур — з переважною або зернистою, або шаруватою будовою.

Кожна частинка, яка охолола, має структуру обох типів: і зернисту, і лускоподібну. Розміри утворень всередині частинки залежать від дискретно-колективних умов теплообміну дисперсної фази при формуванні шару і лежать у межах 0,1 — 10 мкм.

Згідно з оцінками характерних розмірів меж неоднорідності такої структури: товщина межі між шарами становить приблизно