Таблиця 3.3. Експериментальні і розрахункові значення контактної

поверхонь і хімічна взаємодія матеріалів на межі поділу фаз; об'ємна взаємодія.

Явища, які відбуваються на стадії утворення фізичного контакту речовин — при ударі частинок об тверду поверхню, розглянуті вище. Внаслідок деформації і розтікання частинок утворення фізичного контакту при газотермічному напиленні забезпечується для більшості розплавлених частинок, які рухаються в потоці (мч мч тіп). На цій стадії важливу роль відіграють процеси електростатичної взаємодії поверхневих атомів.

У разі відсутності ерозії матеріалу основи, його перемішування з матеріалом, що напилюється, і підплавлення фізичний контакт утворюється внаслідок пластичної деформації поверхні в момент удару частинки.

Фізичний контакт передує хімічній взаємодії, при якій на фактичній площі контакту формуються міцні зв'язки.

У процесі ударної взаємодії на площі контакту забезпечується проходження фізичної адсорбції напилюваного матеріалу на поверхню твердого тіла. Водночас формування фактичної площі контакту, яка становить деяку частину площі фізичного контакту, пов'язане з хемосорбцією.

Для утворення міцних адгезійних зв'язків, які забезпечуються хемосорбцією, частинки напилюваного матеріалу при співударі з поверхнею основи повинні здійснити роботу, яка залежить від енергії кристалічної ґратки, структури і поверхневої енергії речовини, що наноситься. У випадку з'єднання чистих металів або твердих речовин процеси електронної взаємодії обмежуються колективізацією валентних електронів позитивними іонами, внаслідок чого між системою атомів, які утворюють кристалічну ґратку, виникає міцний металевий зв'язок. Особливістю цього зв'язку є відсутність насичення, яке визначається валентністю відповідних атомів.