тинки, К; а — коефіцієнт тепловіддачі від газу до частинки; сч — теплоємність матеріалу частинки; рч — густина матеріалу частинки, кг/м3.

Якщо взяти Тч « Т„ то (3.27) можна записати як

, Л±= 6аГг с\г ичр„с.Д,

Після інтегрування (3.28) із врахуванням мч = мг маємо

т = 12 а Тг -Ті-+ с ^(3 29)

игсч V Зр,Р„СД,

де Са — коефіцієнт опору частинки; иг — швидкість газу. Тоді

= 12 " Тт \ \, + Гпоч (при г= 0, Гч = Ггю„ = О, (3.30) угтсч \ ЗргрчСа£/ч

де Гпоч — початкова температура частинки.

Якщо температуру частинок і газу рахувати, починаючи від температури навколишнього середовища (Тпоч = 0), то матимемо

т =}І22±. —^—.(з.зі)

^,.сч \Зр,рчСа/ч

Рівняння (3.31) в першому наближенні описує нагрівання частинки при її русі в потоці. На рис. 3.16 показана схема нагрівання металевої частинки при переході її з твердого стану до рідкого.

Якщо вважати, що зменшення температури газу за наявності частинок зумовлене лише перенесенням тепла від газу до частинок, рівняння теплового балансу для двофазного потоку в цьому випадку можна записати у вигляді

сііс^Х) с1(т?Н) ^(3 32)

де тч — маса частинки; — маса газу, яка припадає на одну частинку; Я — ентальпія газу, Дж.