ми, (3.20) можна записати як

а із врахуванням (3.17) рівняння (3.21) можна перетворити таким чином:

37Ч рг са уг2 4СГ м\, р, /ч

(3.22)

Якщо підставити в (3.22) мч із (3.19), то після інтегрування при сталих рг і С, отримаємо

г + С,

при г = 0 і С= 1п м0г вираз (3.23) набуде вигляду

(3.23)

де м0г — швидкість газу в перерізі введення порошку в потік, м/с.

Побудовані за формулами (3.19) і (3.24) графіки залежності швидкостей газу і частинок від відстані наведені на рис. 3.14.

Спочатку швидкість частинок зростає пропорційно кореню від відстані, яку пройшла частинка, але після того як мг буде дорівнювати ич, швидкість зменшується пропорційно експоненті.

Рівняння (3.24) встановлює також залежність відношення швидкості потоку газу до початкової швидкості від ступеня завантаження потоку к, співвідношення густини газу і частинок рг / р,„ дисперсності матеріалу, його аеродинамічних властивостей Са і шляху і, який пройдений у потоці дисперсним матеріалом.

Як приклад, на рис. 3.15 наведено залежність осьової швидкості газу в потоці аргонової плазми від ступеня двофазності потоку ( к = С, / Сг , де Сч і Єг — відповідно масова витрата порошку і газу при проходженні крізь деякий переріз потоку).