Рис. 1.1. Розміщення атомів у кристалічній (а) і аморфній (б) речовинах однакового складу

Для знаходження кристалографічних координат точки необхідно знайти декартові координати точки у вибраній системі кристалографічних осей.

Наприклад, для зафарбованого атома (рис. 1.2) це \а\, \Ь\, |с|. Потім координати перераховуються в одиницях періодів ґратки по кристалографічних осях (для конкретної точки відповідно 1,1,1). Отримані числа називаються кристалографічними координатами точки. їх записують у вигляді трійки чисел (у двовимірному випадку — двійки) у подвійних квадратних дужках — [[111]].

Кристалографічні координати прямої задаються кристалографічними індексами найближчого до початку координат атома, шо знаходиться на цій прямій. Координати позначаються трійкою цілих чисел у квадратних одинарних дужках, наприклад [111] для діагоналі в кубічній ґратці (рис. 1.2).

Орієнтація площин характеризується індексами Мілпера. Для цього визначаються точки перетину площини з трьома осями, і координати отриманих точок виражаються у відносних одиницях, що відповідають параметрам ґратки а, Ь, с. Потім визначаються величини, обернені до отриманих чисел. Якщо є хоча б одна дробова величина, то всі числа замінюються трьома найменшими числами, що співвідносяться між собою в тій же пропорції. Індекси Міллера для площини даються в круглих дужках (рис. 1.2).