Найбільший тепловміст мають плазмові струмені Н20, гШ3, N3 і продукти горіння вуглеводневих газів при різному вмісті вуглеводневого компонента. Незважаючи на високий тепловміст, плазми Н20 і ІМН3 мають порівняно невисоку температуру. Для досягнення температур порядку 6000 К необхідні значення питомої енергії дорівнюють 16 кВт ■ год /м3. Аргон і аргоноводневі суміші мають високу температуру плазмового струменя, але вона досить швидко знижується при відведенні енергії: наприклад, при є = 3кВт • год/м3 зниження температури плазми при відбиранні 1 кВт • год/м3 енергії становить майже 3000 К. Плазма продуктів горіння вуглеводневих газів і плазма І\І2 мають приблизно однаково високий тепловміст. Зниження температури плазми при відбиранні 1 кВт • год/м3 становить 180—200 К в інтервалі температур 8000—6000 К для азоту, а для плазми продуктів горіння таке ж значення в інтервалах 8000—6000 і 4000—3000 К.

Важливим компонентом, який визначає інтенсивність теплового потоку до частинки, яка нагрівається, є коефіцієнт тепловіддачі. Визначальною є передача тепла внаслідок теплопровідності, оскільки частка конвективної складової при теплообміні становить не більше, ніж ЗО %.

Ефективний коефіцієнт теплопровідності складної плазми, яка містить у собі різнорідні молекули, іони і електрони, визначається теплопровідністю компонентів. Він залежить від швидкості зміни концентрації компонентів внаслідок хімічних реакцій дисоціації та іонізації. Залежність ефективного коефіцієнта теплопровідності від температури має немонотонний, хвилеподібний вигляд (рис. 3.11).