звуження потоку в площині, яка проходить через осі електродів, і подальше часткове злиття периферійних і центральної ділянок струменя.

Зрозуміло, що евакуація і початкове диспергування здійснюється лише дозвуковим потоком газу. Динамічний напір, а відповідно, й аеродинамічну силу, яка евакуює розплав, можна підвищити збільшенням критичної швидкості і густини газу, який витікає із сопла.

Струмінь низькотемпературної плазми. Найбільш сучасним і універсальним джерелом нагрівання та прискорення частинок матеріалу, який утворює покриття, є струмінь низькотемпературної плазми. Струмінь плазми утворюється нагріванням за допомогою електричної дуги плазмоутворювального газу, який, обдуваючи дугу і проходячи крізь неї, підвищує свою температуру, змінює склад, дисоціює й іонізує.

Для нанесення покриттів використовується низькотемпературна плазма, яка формується, зазвичай, при атмосферному тиску і є високонагрітим газом із відносно невисоким ступенем іонізації. Таким чином, низькотемпературна плазма — це частково іонізований газ, що складається з позитивно і негативно заряджених частинок, сумарний заряд яких дорівнює нулю. Крім електронів і іонів — носіїв заряду, в плазмі є також неіонізовані атоми і молекули. До низькотемпературної плазми відносять речовину з температурою Т= І О3—І О5 К, тобто кілька електрон-вольт (І еВ еквівалентно 11,600 К), і ступенем іонізації 2—20 %.

Високотемпературна плазма має температуру, яка оцінюється сотнями електрон-вольт. На сьогоднішній день у процесах нанесення покриттів вона не використовується.

Перевагою атмосферної щільної низькотемпературної плазми є високі технологічні властивості, які визначаються значною ентальпією і добрими переносними властивостями плазми, тобто здатністю передавати температуру і кінетичну енергію частинкам матеріалу, що напилюється.

Середня кінетична енергія електронів, іонів і нейтральних молекул у плазмі різна. Тому розрізняють температуру електронів Те, температуру іонів 7] і атомну температуру Т0. Зазвичай, 7е»7] Т0. Істотна різниця між температурами електронів та іонів пояснюється значною відмінністю мас електронів та іонів. Відомо, що електрони отримують свою енергію безпосередньо в газовому розряді, який створюється і підтримується зовнішнім джерелом електричної енергії. Іони отримують енергію від електронів шляхом зіткнення з ними.