Рис. 3.9. Особливості течії надзвукового потоку розпилювального газу в електродугових розпилювачах:

/ — електродний дріт; 2 — дуга; 3 — криволінійна головна хвиля; 4 — косі стрибки згущення: м», — швидкість газу, шо витікає із сопла

5, = Зеї — площа міделевого перерізу рідкого прошарку (перерізу з максимальною площею); и2, р2 — відповідно швидкість і густина газу, який евакуює розплавлений метал; 5 — товщина прошару.

Із збільшенням числа Маха динамічний напір р|И,2 зростає (індекс "1" належить до параметрів газу, що витікає із сопла). Збільшення швидкості дозвукового потоку до М * 0,9 веде до зростання газодинамічної сили, яка евакуює розплавлений метал з електродів, а відповідно — до зменшення питомих енерговит-рат і збільшення продуктивності.

У випадку застосування надзвукового газового струменя (рис. 3.9) режим обтікання електродів і дуги істотно змінюється. Внаслідок взаємодії центральної частини потоку, який надходить безпосередньо на зону перетину електродів, з дугою, формується криволінійна головна хвиля З (рис. 3.9, а). В евакуації і диспергуванні розплавленого металу бере участь газ, який пройшов крізь прямий стрибок згущення і має параметри м2, р2, р2, Т2. При взаємодії периферійних ділянок надзвукового струменя з електродами виникають скісні стрибки згущення 4, які спричиняють відхилення струменів газу, які пройшли крізь стрибок, в обидва боки від площини розміщення електродів (показано стрілками на рис. 3.9, б).

При цьому інтенсивність стрибка в міру віддалення від цієї площини послаблюється і відповідно швидкість газу за точкою А буде нижча, ніж за точками С та О. Крім того, косі стрибки згущення спричиняють появу поперечної складової швидкості газового струменя, яка напрямлена до його осі, що приводить до