Рис. 9.2. Схема отримання композиційних електрохімічних покриттів: / — ванна; 2 — електроліт із неметалевими включеннями; З — анод; 4— виріб; 5— мішалка

Осадження КЕП проводять при безперервному перемішуванні суспензії з метою забезпечення розміщення частинок у завислому стані і рівномірного їх осадження на поверхню.

Електроліти можуть бути слобкокислими, слабколужними або близькими до нейтрального (тобто значення рН коливається в діапазоні 6,5—7,5) середовища. Однією з основних умов забезпечення можливості застосування дисперсних частинок є їх індиферентність, нечутливість до електроліту, а також відсутність на їх поверхні шкідливих домішок.

З мстою перевірки придатності частинок до співосадження з металом їх кип'ятять у відповідному електроліті протягом 0,5— 1,0 год. Якщо після такої операції електроліт зберігає свою активність і дає якісне покриття, то частинки вважаються чистими і можуть бути застосовані в процесі осадження КЕП.

Механізм утворення КЕП визначається двома основними факторами: складом і властивостями електроліту-суспензії (ЕС) та умовами електролізу. Ці фактори складаються, як правило, з незалежних параметрів, а іноді — параметрів, які взаємно впливають один на одного. До таких параметрів належать: для ЕС — склад електроліту, значення рН середовища, температура, концентрація дисперсних частинок в об'ємі ЕС, їх природа, розмір

Рис. 9.3. Композиційне комбіноване електрочітичне покриття:

я — одношарове покриття; 6, в — багатошарове покриття; І — матеріал основи; 2 —

композиційне покриття

'-4 - 7-Ю.Ч