регріванні розплавленого металу і, як наслідок, нездатність утримання ним оплавленого шару на поверхні електродів. Під дією струменя газу цей оплавлений шар змивається з поверхні електродів і розпилюється. Маса і розміри крапель значно менші, ніж маса порції металу, який вилучається з електродів за один цикл горіння дуги. Це є наслідком подрібнення металу під впливом газодинамічних сил газового струменя.

Ступінь диспергування багато в чому залежить від властивостей розплавленого металу частинки, в тому числі від ступеня його перегрівання.

Середня швидкість плавлення електродів wn зв'язана зі швидкістю їх подавання v залежністю v ~ w„ / cos ф, а продуктивність процесу G — залежністю

G = 2n t2 pwu I cos ф,(3.8)

де р — густина матеріалу електродів, кг/м3; г— радіус електродів, м.

Із виразу (3.8) видно, що продуктивність процесу можна підвищувати або збільшенням діаметра електродів (якшо дозволяє потужність джерела), або організацією процесу таким чином, щоб середня швидкість плавлення електродів і кут ф були максимальні. Збільшення діаметра електродів більше, ніж 2—3 мм, у багатьох випадках небажане, оскільки потребує значного збільшення потужності приводу і, відповідно, маси апарата. Крім того, істотно збільшується діаметр повітряного сопла, а отже, витрата розпилювального газу. Таким чином, перспективним шляхом підвищення продуктивності процесу можна вважати збільшення wn і ф. Кут ф збільшується зі зменшенням напруги дуги. Тому, з погляду на підвищення продуктивності, процес слід вести з використанням дуги мінімальної довжини, напруга якої мало перевищує суму приелектродних спадів напруги.

Зі зменшенням напруги підвищується не тільки продуктивність, а й ефективність процесу електродугового розпилення.

Розглянемо особливості течії розпилювального газу для традиційної схеми електродугового розпилювача (рис. 3.9): два електроди, які подаються під гострим кутом один до одного з електричним розрядом у точці перетину.

Між електродами розміщене центральне сопло діаметром D, вісь якого перетинається з точкою стику осей електродів. Газодинамічна сила у випадку, який розглядається, визначається умовами витікання газу із сопла і відстанню х від зрізу сопла до точки перетину електродів.