абв

Рис. 8.5. Схема контакту роликів із деталлю:

о — перед початком втискування; б — під деформівним навантаженням; в — після навантаження

Існують зміцнювальні і зміцнювально-згладжувальні режими обкочування.

При зміцнювальному обкочуванні спостерігається інтенсивний наклеп поверхні на значну глибину і істотні залишкові напруження стиску в зміцненому поверхневому шарі, що різко підвищує опірність утомі деталей (шорсткість при цьому зростає). Обкочування здійснюють при високих питомих тисках.

Зміцнювально-вигладжувальне обкочування разом із підвищенням опірності втомі забезпечує зниження вихідної шорсткості, що дає змогу в окремих випадках уникнути необхідності шліфування.

Деформація металу при обкочуванні починається з утискування ролика в поверхню деталі. Вихідний контакт ролика з деталлю може бути точковим чи лінійним, залежно від конфігурації тіл, що контактують. Під дією прикладеного зусилля ролик утискується в деталь, утворюючи на її поверхні відбиток (рис. 8.5), форма якого значно впливає на наступний процес пластичного деформування.

Глибину h поширення пластичної деформації у функції сили Р втискування ролика і границі плинності а„ матеріалу, який деформується, можна визначити за формулою