Рис. 8.3. Пружинна оправка для алмазного вигладжування зовнішніх поверхонь деталей обертання:

/ — гвинт регулювання стискання пружини; 2 — корпус оправки: 3 — пружина; 4 — силовий шток; 5 — напрямні бронзові втулки; 6 — накидна гайка; 7— алмазний наконечник

ності мають згладжену, округлу форму з великим радіусом округлення вершин і з великою опорною поверхнею.

Параметрами процесу вигладжування, що впливають на шорсткість, є зусилля вигладжування, подача і радіус робочої частини інструмента. При збільшенні сили вигладжування шорсткість зменшується і за певного її значення зміна шорсткості припиняється. Це можна пояснити тим, що при малих навантаженнях інструмент контактує з оброблюваною поверхнею по вершинах нерівностей, опорна площа яких мала. Внаслідок цього на поверхні контакту виникає значний тиск, який перевищує границю плинності матеріалу і викликає пластичну деформацію нерівностей. Відповідно до зростання сили вигладжування збільшується глибина проникнення і зростає площа контакту інструмента з оброблюваною поверхнею. У процесі пластичної деформації поверхневий шар металу значно змінюється, що збільшує опірність поверхні пластичній деформації, тому зменшення шорсткості уповільнюється з підвищенням тиску.

При алмазному вигладжуванні в тонкому поверхневому шарі відбуваються складні фізичні процеси, зумовлені пластичною деформацією, нагріванням тошо. Зокрема збільшується кількість дефектів кристалічної гратки, здійснюються деякі структурні перетворення, наприклад, для загартованих сталей — розпад залишкового аустеніту і перетворення його на мартенсит. Внаслідок цього збільшується питомий об'єм деформованого металу. Метал намагається розширитись, але шари, які лежать нижче, перешкоджають цьому.

Так з'являються залишкові напруження стиску, які підвищують експлуатаційні характеристики деталей. Глибина залягання напружень стиску залежно від матеріалу оброблюваної заготовки