деформуванні. Особливістю його є поєднання розкочувальної дії, характерної для більшості способів поверхневого пластичного деформування (ППД), з ударною. Як наслідок, частка залишкової деформації зростає, що призводить до більшого зміцнення як за струменем, так і за глибиною залягання зміцненого шару металу.

Іншим способом є вібродинамічне накатування, засноване на динамічному зміцненні поверхонь кулями, вільно встановленими в круглих пазах, радіально розміщених по колу диска, що швидко обертається. Тиск куль на оброблювану поверхню створюється відцентровою силою диска, що обертається. Під дією такої сили кулі вдаряють об заготовку і відбиваються від неї; здійснюється пружний контакт деформівних елементів — куль з оброблюваною поверхнею. Зусилля вдавлювання регулюється зміною натягу, який залежить від відстані між кулями і оброблюваною поверхнею. Натяг встановлюється за допомогою поперечного супорта закріпленою віброголовкою, яка здійснює одночасно з переміщенням вздовж осі заготовки, що обертається, осциляційний рух у тому ж і протилежному напрямках. Поєднання динамічного впливу на заготовку зі складним відносно неї переміщенням деформівних елементів має інтенсифікувати процес пластичного деформування, підвищити продуктивність обробки.

Накатування профільним роликом. Цей спосіб ґрунтується на перенесенні мікрорельєфу інструмента-ролика на заготовку за схемою "видавлювання" або "на прохід". Мікрорельєф видавлюється на вузькій ділянці поверхні металу, не більшій, ніж ширина ролика.

За схемою "на прохід" можна обробляти поверхні практично необмеженої довжини. Перевага цього способу — висока продуктивність. Однак йому властиві і значні недоліки: для видавлювання заглиблень різного роду (за розміром, формою, взаєморозмі-щенням) необхідно створювати ролики з різним мікрорельєфом (досить дорогий і складний у виготовленні інструмент); при роботі роликами навіть відносно невеликого діаметра (0,04—0,05 м) через велику площу контакту із заготовкою для видавлювання мікрорельєфу порівняно малої глибини (10—12 мкм) необхідно прикладати значні зусилля, що неприпустимо при обробці мало-і середньожорстких деталей; стійкість роликів, особливо при обробці сталей, незначна; обробка термічно зміцнених деталей практично неможлива.

Вібраційне накатування (вібронакатування). Цей спосіб найбільш поширений з усіх вібраційних способів зміцнення поверхонь пластичним деформуванням.