К = срХ ТІ,(7.2)

де К — коефіцієнт ерозійної стійкості матеріалу (чим більше значення К, тим виша стійкість); с — теплоємність, ДжДкг ■ моль ■ К); р — густина, кг/м3; X — теплопровідність, Вт/(м ■ К); Т1Ш — температура плавлення, К.

Згідно з (7.2), за розрахунковими значеннями коефіцієнта К можна скласти ряд металів у міру збільшення їх ерозійної стійкості:

Ті — Тх — V - Ні — Не — Со - Сг — N6 - Си — Та — Мо - \¥.

З'ясовано, що для тугоплавких матеріалів з великим модулем пружності і малою пластичністю в ефекті ерозії разом із процесами плавлення, випаровування і гідродинамічного викиду значну роль відіграє крихке руйнування поверхні внаслідок термічних напружень. При цьому частка руйнування в електросрозій-ному ефекті зростає зі збільшенням модуля пружності і температури плавлення матеріалів.

Критерій ерозійної стійкості запишемо гак:

£ = 42,68%^ (1-ц),(7.3)

де 7^1Л — температура плавлення, К; X — теплопровідність, Вт/(м • К); Е — модуль нормальної пружності, кг/м2; а — коефіцієнт термічного розширення, К1; ц — коефіцієнт Пуассона.

Рівняння (7.3) враховує вплив не тільки теплофізичних, а й механічних властивостей (модуль пружності і коефіцієнт Пуассона) на ерозійне зношення електродів.

Значення ерозійної стійкості ряду металів, розраховані за формулою (7.3), наведені в табл. 7.1.

За збільшенням критерію 5 метали можна розмістити в такий ряд:

№ - Со - Ті - Ре - V - Та - Сг - N0 - Мо - Си - \У -

Оцінка за формулами (7.2) і (7.3) дає розбіжності щодо ерозійної стійкості металів порівняно з експериментальними даними. Це пояснюється тим, що всі фактори, які впливають на ерозійну стійкість металів, враховуються не повністю, але, безумовно, є корисними для прогнозу стійкості нових матеріалів для ЕІЛ.