ня нітридів. Швидкість реакції (дифузії атомів у сталі) в різних точках ЗТВ прямо пропорційна температурі, яка досягається в зоні нагрівання. У центрі ЗТВ швидкість азотування набагато вища (приблизно ІО"6 моль/(л ■ с)), ніж у периферійних ділянках (від 1 ■ 10"'° до 3 ■ 10'° мольДл • с)).

Плазмово-детонаційне зміцнення. Для поверхневого термозміцнення і модифікації можуть використовуватись імпульсні високоенергетичні плазмові струмені з параметрами: енергія — 300—10 000 Дж; частота— 1 — 10 Гц; тривалість— ІО2—10_3 с; швидкість — 50—9000 м/с; температура — 2000—30 000 К.

Формувати імпульсні високоенергетичні плазмові струмені можна при реалізації нестаціонарних режимів детонаційного згоряння горючих газових сумішей в електромагнітному полі. Поширення детонаційної хвилі здійснюється між двома коаксіальними тілами обертання, які є електродами імпульсного плазмотрона. Під дією високої температури відбувається часткова іонізація продуктів згоряння, і за наявності зовнішнього електромагнітного поля по газовому шару за детонаційною хвилею проходить електричний струм, виникає додаткова пондеромоторна сила і додаткова енергія джоулевої дисипації газу, що значно збільшує енергію ударної хвилі і продуктів згоряння.

Експериментальні дослідження електричного розряду в продуктах детонаційного згоряння горючих газових сумішей доводять, що в початковий момент електричний струм проходить крізь іонізований під час вибуху газ. Через кілька десятків мікро-секунд з'являються плазмові струмені, які рухаються зі швидкістю до 8 км/с. За час 10_3 с ці струмені наздоганяють фронт руху струмового шару і гальмуються на ньому. Температура плазмових струменів досягає 30 000 К. Для течії характерні ударно-стиснуті області і періодична структура, яка утворюється хвилями стиснення і розтягнення. Струмінь плазми залежно від геометричних параметрів плазмово-детонаційного генератора має поперечний переріз від 8 до 40 мм і густину потужності від 103 до 107 Вт/см2 (рис. 6.26). Висока густина плазмового струменя і можливість введення в нього летких елементів у вигляді іонів, пари або дрібних крапель зумовлюють можливість легування поверхні виробів, хіміко-термічної обробки, плазмохімічного синтезу й осадження покриттів.

Обробка поверхні виробу імпульсними плазмовими потоками супроводжується утворенням на його поверхні шару ударно-стиснутої плазми. Вплив такої плазми подібний до впливу густої плазми, яка утворюється за допомогою вибухових речовин