стійкості деталей, які зміцнені плазмовим струменем і експлуатуються за умов інтенсивних динамічних навантажень, необхідні додаткові технологічні заходи.

Деякі сталі, наприклад заевтектоїдна сталь 150ХНМ, мають низьку тріщиностійкість навіть у незміцненому стані із-за високого вмісту вуглецю. Характеристики тріщиностійкості такого типу сталей після плазмового зміцнення практично не змінюються.

Разом зі стійкістю до зношування і тріщиностійкістю до найважливіших експлуатаційних характеристик відносять міцність від утомленості. На опірність утомі матеріалів після поверхневого зміцнення великий вплив чинять такі фактори, як значення і знак залишкових напружень, шорсткість поверхні і наявність дефектів, особливості мікроструктури (насамперед розмір зерна). Наявність значних залишкових напружень стиску у загартованій зоні позитивно виливає на міцність від утомленості. Водночас висока крихкість твердого поверхневого шару з мартенситною структурою може бути причиною передчасного руйнування від утомленості. Використання плазмового зміцнення для деталей, які працюють за умов інтенсивних знакозмінних навантажень, потребує попередньої оцінки їх опірності утомі після зміцнення. Наприклад, подібні випробування, які проведені для колінчастих валів, виготовлених зі сталі 45, виявили відсутність суттєвих змін у міцності від утомленості порівняно з необробленимн валами. При цьому стійкість до зношування підвищилась у 1,5 раза внаслідок збільшення твердості на 15—20 % (до 50НЯС).

Комбіновані способи зміцнення з використанням плазми. Плазмова хіміко-термічна обробка. Внаслідок дії на поверхню металу, який обробляється, плазмового струменя активних газів, наприклад азоту, досягається значне підвищення твердості поверхневого шару матеріалу. Це пов'язано з подрібненням блоків мозаїки і значним збільшенням щільності дефектів кристалічної ґратки, яка перевищує цю величину для випадків традиційного загартування. Незалежно від режимів плазмової хіміко-тер-мічної обробки існує пряма пропорційна залежність між щільністю дислокацій і твердістю й обернена залежність — між розмірами блоків і твердістю. При нагріванні в поверхневому шарі матеріалів внаслідок розчинення атомарного азоту плазмового струменя у вихідному матеріалі утворюється азотовмісна сполука Ре3ІМ.

Між розчиненим атомарним азотом і атомами вихідного матеріалу відбувається хімічна реакція, яка і приводить до утворен-