Рис. 6.21. Характер розподілу мікротвердості за глибиною (сі) і шириною (б) ЗТВ плазмового струменя при обробці без оплавлення

Таким чином, глибина загартованої зони при плазмовому зміцненні вуглецевих сталей визначається вмістом у них вуглецю.

Особливостями фазових і структурних перетворень при плазмовому нагріванні різних сталей визначаються і розміри приме-жових (перехідних) зон між загартованою поверхнею і вихідною

структурою. Найменші значення 5*3 і е*3 спостерігаються в ев-тектоїдних сталях М76 і 9ХФ, що пояснюється відсутністю в них температурного інтервалу рівноваги а- і у-фаз (міжкритичного інтервалу).

Таблиця 6.5. Мікротвердість і розміри ЗТВ сталей без оплавлення

Мікротвердість н, МПа

вихідної структури

у зоні загартування

Ступінь зміцнення, А™

Розміри зміцненої зони, мм

ЗОХГСА 45 50ХН 65ХЗМФ М76 9ХФ 150ХНМ

1950-1700-1900-1850-2300-2600-3200-

2100 ■1800 ■2000 ■2000 -2450 2750 ■3600

7400-7700 8200-8400 8400-8600 8750-8850 9950-10050 10500-10750 9600-9750

3,5 4,7 4,5 4,7 4,0 3,8 3,1

3,9 4,0 3,9 3,7 3,3 3,1 3,5

3,3 3,6 3,6 3,4 3,1 2,9 2,8

14,5 10,0 9,5 8,0 4,5 6,0 16,0

13,5 14,0 14,0 13,7 12,9 12,5 11,5

12,5 13,2 13,3 13,1 12,4 11,9 10,6

7,5 6,0 5,0 4,5 3,5 4,5 7,5

Примітки. У таблиці прийняті позначення: Кіа — відношення мікротвердостей загартованої зони і вихідної структури; 8ЗТВ, 8„ — глибини зони термічного впливу і

загартованої зони: 8*, — відносна глибина перехідної зони (8*3 =——100%); езтв,

е33 — ширина тих самих зон; еп — відносна ширина перехідної зони (еп в = " ' 100 %).