тилену з киснем. Вона і знайшла широке практичне використання.

Розподіл основних параметрів продуктів детонації в зоні детонаційної хвилі показано на рис. 3.7.

Ширина зони реакції залежить від тривалості реакції в детонаційній хвилі:

Ьр = (П- Щ,

де Ьр —- ширина зони реакції, м; V — швидкість руху детонацій ного фронту хвилі відносно стінок ствола, м/с; и — швидкість продуктів детонації, м/с; /р — середній час реакції, с.

Як вже згадувалось, швидкість продуктів детонації безпосередньо за детонаційною хвилею менша за швидкість детонації на швидкість звуку в даному середовищі. У табл. 3.1 наведені значення початкових швидкостей витікання продуктів детонації зі ствола.

Параметри газового потоку поза стволом важко піддаються розрахунку. Експериментальні дослідження довели, що картина зміни швидкості на осі струменя залежно від відстані добре узгоджується із загальною картиною витікання вільних надзвукових струменів.

Розподіл газодинамічних параметрів вздовж надзвукового струменя, а також його структура залежать від ступеня нерозра-хунковості п„ = ря І р,„ де ра — тиск на зрізі ствола; рн — тиск навколишнього середовища; пк І — недорозширений, пн = 1 — розрахунковий; пн 1 — перерозширений струмінь. При детонаційному напиленні п„ змінюється при витіканні приблизно від 50 до 1.

Електрична дуга. При атмосферному тиску і кімнатній температурі гази є діелектриками, оскільки складаються переважно з нейтральних молекул. Зі збільшенням температури кількість електронів та іонів у газі зростає. Газ стає провідником. Проходження струму крізь газ називають газовим розрядом. Залежно від механізму іонізації газу роз-

ряди діляться на самостійні і несамостійні.

Іонізація газу в самостійному розраді відбувається внаслідок енергії самого розряду. Для підтримки горіння несамостійного розряду необхідне додаткове

Таблиця 3.1. Початкова швидкість витікання продуктів детонації