Рис. 6.13. Схеми слект-ронно-променсвого модифікування поверхні: а — рафінувальне оплавлення: б — загартування з твердого стану; в — модифікування за фазовим перетворенням; г — легування; ¿1 — дифузія; е — наплавлення; ж — обробка попередньо нанесених покриттів; з — ударне зміцнення

приблизно половини довжини пробігу електронів розплавляється відразу ж. Температура розплаву нижча, ніж при лазерному опроміненні, і тому температурні градієнти менші.

Особливості модифікування поверхні. При електронно-променевій обробці поверхні можливі декілька видів її стану (рис. 6.13).

Оплавлення і наступне твердіння з невеликими швидкостями просування фронту фазових перетворень здійснюється для рафінування металу поверхні заготовки від домішок і включень без додаткового легування матеріалу, а також для усунення поверхневих дефектів.

Загартування сплавів з твердого стану здійснюється зі швидкостями нагрівання й охолодження приблизно 102— 10"* К/с.

Оплавлення з порівняно високими швидкостями плавлення і кристалізації (приблизно 102— ІСР К/с) проводиться з метою загартування сплавів із рідкого стану.

Оплавлення і твердіння з високими та надвисокими швидкостями (10і—107 К/с) здійснюються з метою аморфізації тонкого приповерхневого шару матеріалу.

Ударне зміцнення відбувається з іще вищими швидкостями за проміжок часу 10"6—10"8с. Глибинне зміцнення матеріалу проходить завдяки дії пружних коливань, які поширюються у вигляді ударної хвилі. Практичне значення мають процеси поверхневого легування, наплавлення матеріалу, обробки попередньо нанесених на метал покриттів, нагрівання шарів після хіміко-термічної обробки.