Таблиця 6.3. Показники термозміцнення титанових сплавів

Утворення мартенситної а'-фази, яка насичена азотом і киснем, разом із наявністю нітриду титану є причиною значного підвищення твердості в зоні оплавлення.

Зона термічного впливу має багатошарову будову, що пов'язано насамперед із нагріванням до різних температур. У верхній частині зони термічного впливу на межі зони оплавлення утворюється голчаста структура, яка орієнтована в межах зерен р-фа-зи. Під голчастим шаром розміщується світлий шар з напівроз-чиненими частинками (З-фази. Цей шар має найбільші розміри. Мікротвердість на цій ділянці є перехідною від структури голчастого мартенситу до вихідної.

Як приклад у табл. 6.3 наведені показники термозміцнення титанових сплавів, які отримані при загартуванні на повітрі та в інертному середовищі.

Подібні результати щодо розміщення основних зон спостерігаються і при лазерному загартуванні цирконієвих сплавів.

Зона лазерної дії при термозміцненні алюмінієвих сплавів відрізняється від зони для сталей і чавунів наявністю лише одного шару, отриманого загартуванням з рідкого стану. Зона термічного впливу практично відсутня. Інші результати спостерігаються при лазерному зміцненні силумінів. їх вихідна структура являє собою первинні зерна сс-твердого розчину і евтектику а + 8і. Внаслідок зміцнення структура силумінів у зоні оплавлення суттєво змінюється і характеризується дрібнодисперсністю фаз. Ії мікротвердість значно підвищується.