Розглянуті обмеження на підведення теплового потоку при імпульсному випромінюванні практично відсутні, коли використовується безперервне випромінювання. Тому лазери безперервного випромінювання дедалі ширше застосовуються в технологічних процесах термічної обробки та легування поверхні, оплавлення покриттів, зварюванні.

Закономірності лазерного зміцнення. Лазерне термозміцнення сталей за аналогією з іншими видами загартування полягає у формуванні на етапі нагрівання аустенітної структури і її подальшому перетворенні на мартенсит на етапі охолодження.

Високотемпературне нагрівання, характерне для процесу лазерного загартування, змінює кінетику утворення аустеніту. Теплова енергія, яка підводиться, перевищує енергію, необхідну для перебудови кристалічної ґратки, а сама перебудова відбувається з деякою скінченною швидкістю. Внаслідок цього перетворення здійснюється не ізотермічно, а в деякому інтервалі температур від Д1,04 до Д7 , тобто відбувається зміщення закінчення аустенітного перетворення в область високих температур (рис. 6.5, область 1).

Внаслідок високої швидкості нагрівання дифузійні процеси перебудови ґратки об'ємоцентричного куба надлишкового фериту в ґратку гранецентричного куба аустеніту можуть не закінчуватися на лінії СУ діаграми Ре-Т-е^С, а переміщуватися в область вищих температур (рис. 6.5, область 2). Також відбувається зміщення лінії БЕ і зумовлене цим мікроплавлення межі цементиту з аустенітом. У розглянутих випадках процес дифузійного перерозподілу вуглецю в аустеніті, тобто гомогенізація аустеніту, зміщується в область ще вищих температур (рис. 6.5, область 3).

Внаслідок нагрівання в процесі лазерного зміцнення формується структура, особливості якої зумовлені ступенем завер-

Рис. 6.5. Ділянка діаграми стану — Ре,С з особливостями структурних перетворень при високошвидкісному нагріванні (А — аустеніт; Ф — ферит; Ц — цементит; П — перліт)