Метод магнітної дефектоскопії заснований на виявленні магнітних потоків розсіювання, що утворюються в місцях дефектів. Магнітний метод контролю за допомогою магнітних порошків, наприклад здрібненої окалини, є найбільш доступним і дешевим методом виявлення в наплавлених деталях тріщин і непроварів. Порошок чи частинки намагніченої окалини, притягаючись до металу наплавленої поверхні, чітко позначають контури тріщин і інших дефектів на глибині до 5—6 мм.

Індукційний метод дає можливість виявляти дефекти в наплавленому металі, що знаходяться на глибині до 20 мм. В індукційних дефектоскопах використовується принцип електромагнітної індукції, коли внаслідок перетину замкнутим провідником магнітного поля, створеного електромагнітом чи постійним магнітом, в останньому буде індуктувагися електрорушійна сила.

5.6. Контрольні запитання

1. Які основні характеристики визначають процес наплавлення?

2.Які заходи сприяють зменшенню частки участі основного металу в наплавленому?

3.Поясніть суть основних видів зношування.

4.Яким чином можна здійснювати легування наплавленого металу?

5.Які основні системи легування застосовуються для зносостійкого наплавленого металу?

6.Яким чином визначається вуглецевий еквівалент?

7.Охарактеризуйте вплив вуглецю на твердість і зносостійкість наплавленого металу.

8.За якими структурними ознаками поділяються матриці зносостійкого наплавленого металу?

9.Яким чином ідентифікуються загартовані структури?

10.За якими ознаками класифіковано типи наплавленого металу?

11.Охарактеризуйте вплив основних легуючих елементів на властивості наплавленого металу.

12.Які типи наплавленого металу найбільш поширені для надання корозієстійкості?

13.Які типи наплавленого металу найбільш поширені для надання теплостійкості?

14.Які типи наплавленого металу найбільш поширені для надання жароміцності?