За допомогою мікроаналізу встановлюють характер структур, що залежить від хімічного складу основного і присадного матеріалів. Мікрошліфи площею до 400 мм2 розглядають при збільшенні в 100—1000 разів під металографічним мікроскопом. При цьому визначають мікроструктуру наплавленого металу, особливості зони термічного впливу, наявність загартованих структур і мікродефектів.

Метод хімічного аналізу полягає у визначенні впливу параметрів режиму наплавлення на перехід легуючих елементів з електродних матеріалів у наплавлений метал, а також у його порівнянні з основним металом.

Механічні випробування найчастіше проводять на зразках, вирізаних із наплавленого металу. За їх допомогою визначають границю міцності, границю плинності, відносне подовження, ударну в'язкість металу шва.

Кольоровий метод контролю наплавлених деталей поділяється на контроль фарбами, люмінофорами і хімічно реагуючими речовинами. Під час контролю фарбами на поверхню шва наносять барвну пробну рідину, шо складається з гасу (65 %), трансформаторного мастила (30 %), скипидару (5 %) і 2-3 г червоного барвника, що проникає в наскрізні і поверхневі дефект. Через 10—15 хв пробну рідину з поверхні видаляють, а на поверхню наносять тонким шаром крейдову суспензію (проявник). Проявник всмоктує пробну рідину, що знаходиться в дефектах. У цих місцях утворюються помітні червоні плями. При контролі люмінофорами (люмінесцентний метод) на шов наносять люмінесцентну рідину, що складається з трансформаторного мастила (50 %), гасу (45 %) і антроценового мастила (6 %). Шви розглядаються в ультрафіолетовому світлі. Плями, що утворюються в місцях дефектів, флуоресціюють яскравим жовто-зеленим світлом. Контроль хімічно реагуючими речовинами (метод хімічних реакцій) заснований на взаємодії спробних речовин, внаслідок чого утворюються нові речовини з властивим їм помітним кольором. Кольоровим методом виявляють поверхневі тріщини шириною не меншою, ніж 0,01 при глибині не меншій, ніж 0,03— 0,04 мм. Перевагами цього методу контролю є висока чутливість, простота апаратури і мала її вартість.

Ультразвукова дефектоскопія, як і просвічування, застосовується для виявлення внутрішніх дефектів. Для цієї мети використовують ультразвукові коливання частотою 1,8—3 МГц, шо збуджуються кварцовою пластинкою (щупом) під дією імпульсів струму.