Утворення в наплавленому металі двофазної структури (аустеніт і ферит, аустеніт і боридна евтектика, аустеніт і хромонікелева евтектика) сприяє подрібненню структури, усуненню її транскристалітності, внаслідок чого підвищується стійкість наплавленого металу до утворення кристалізаційних тріщин. Найбільш широке застосування на практиці знайшли матеріали для наплавлення, що забезпечують отримання в наплавленому металі аустенітно-феритної структури. Задовільна стійкість до утворення кристалізаційних тріщин досягається при вмісті в наплавленому металі не менше, ніж 2—3 % первинного 5-фериту. За цим принципом розроблені дроти типу Св-Х18Н10Т, Св-Х17Н 13М2Т.

При наплавленні сталей і сплавів з великим запасом аусте-нітності, коли отримання в структурі наплавленого металу другої фази ускладнене, для попередження кристалізаційних тріщин обмежують вміст шкідливих домішок — сірки, фосфору, кремнію і деяких інших елементів, замінюють частину нікелю марганцем, додатково легують наплавлений метал азотом, молібденом, вольфрамом. Як приклад можна навести дроти Св-08Х20Н10Г6, Св-10Х16Н25АМ6, електроди ЗА-395/9.

Найбільш небезпечний вид корозійного руйнування для металу даного типу — міжкристалітиа корозія, схильність до якої виявляється після витримки в температурному інтервалі 450— 850 °С. Для боротьби з цим видом корозії необхідно обмежувати вміст вуглецю в наплавленому металі на рівні 0,02—0,03 % або легувати його титаном, ніобієм, зв'язуючи вуглець у міцні карбіди цих металів. Таким чином, в усіх випадках при наплавленні нержавіючих сталей на вуглецеві конструкції необхідно обмежувати проплавлення основного металу. При наплавленні цього типу металу широке застосування знайшло електродугове наплавлення стрічками, шо забезпечує мінімальне проплавлення.

Високохромисті чавуни є найбільш поширеним типом наплавленого металу, який використовують для збільшення терміну служби деталей, що піддаються абразивному, газо- і гідроабра-зивпому зношуванню. Високу зносостійкість мають заевтектичні чавуни, у структурі яких містяться первинні карбіди хрому типу Ме7Сз. Додаткове легування високохромистого чавуну бором істотно підвищує його зносостійкість, але знижує опірність ударним навантаженням.

Наплавлений метал даного типу схильний до утворення холодних трішин, попередити які, особливо при наплавленні великих деталей, дуже важко. Ці тріщини дуже часто не переходять в основний метал, вони мало впливають на абразивну зно-