евтектика (ледебурит). За своєю структурою і властивостями такі сталі наближаються до доевтектичних високохромистих чавунів.

Корозійностійкі хромисті сталі зі зниженим вмістом вуглецю використовують для наплавлення загальнопромислової арматури, роликів машин безперервного лиття заготовок (МНЛЗ), плунжерів гідропресів, а також деяких видів штампувального інструмента. Застосовується наплавлення як відкритою дугою, так і під флюсом. При вмісті більше, ніж 0,2 % вуглецю, наплавлений метал схильний до утворення тріщин. Тому при наплавленні необхідне попереднє, а для масивних деталей і супутнє підігрівання до температури 350 °С і вище.

Наплавлення ледебуритних сталей Х12, Х12М, Х12ВФ важко здійснювати у зв'язку зі схильністю наплавленого металу до утворення холодних і гарячих тріщин. Холодним тріщинам вдається запобігти підігріванням деталі до температури 400—550 °С і наступним уповільненим охолодженням, проте щодо гарячих тріщин цього не завжди можна досягнути.

У ледебуритних сталях тріщини виникають внаслідок виділення на межах зерен легкоплавких карбідних евтектик. Тріщини не з'являються при вмісті вуглецю 1,5—2,5 %. При наплавленні ледебуритних хромистих сталей на низьковуглецеву сталь необхідно досягати мінімальної частки основного металу в наплавленому, в іншому випадку перший шар буде "вражений" тріщинами внаслідок недостатньої кількості карбідної евтектики, яка спроможна їх "виліковувати". З першого шару такі тріщини, як правило, переходять в наступні шари.

Твердість наплавленого металу типу ледебуритної сталі Х12 порівняно невисока і становить 40—46 HRC, що пояснюється наявністю в структурі великої кількості залишкового аустеніту. Твердість можна підвищити до 55—60 HRC відпуском при температурі 550—570 °С.

Метал із властивостями високомарганцевих аустенітних сталей рекомендують для наплавлення деталей, що піддаються абразивному зношуванню при сильних ударах. Типовим представником наплавленого металу цієї групи є сталь 110Г13Л (сталь Гат-фільда). Сталі при охолодженні з високою швидкістю — від температур, вищих, ніж 950 °С, що містять у собі 0,8—1,6 % вуглецю і 12—20 % марганцю, мають стабільну чисто аустенітну структуру і відрізняються високою міцністю, пластичністю і низькою твердістю (180—200 НВ).

Наплавлений метал цього типу під дією ударних навантажень здатний до зміцнення. Твердість у деформованій зоні