соких тисків і змін температур. Необхідним елементом технології наплавлення є попереднє підігрівання деталі, шо наплавляється, до температури 300 °С і вище. Це сприяє запобіганню виникнення тріщин, зниженню залишкових напружень і отриманню оптимальної структури наплавленого металу. Температуру попереднього підігрівання вибирають залежно від конкретного хімічного складу основного і наплавленого металів, розмірів і маси деталі. Після наплавлення, як правило, необхідне уповільнене охолодження в термостаті, а для масивних деталей — відпуск при температурі 520—540 °С і охолодження разом з піччю.

Характерною особливістю наплавленого металу типу інструментальних штампових сталей 25Х5ФМС, 35В9ХЗФС, 30Х4В2М2ФС та інших сталей є те, шо в широкому діапазоні швидкостей охолодження в ньому пригнічується перлітне перетворення, і після наплавлення утворюється мартенситпа структура з невеликою кількістю залишкового аустеніту. Це дуже важливо на практиці. Незалежно від температури попереднього підігрівання в широкому діапазоні режимів наплавлення метал має мартенситну структуру, високу твердість і добрі експлуатаційні властивості.

Для наплавлення металу такого типу часто використовують самозахисні порошкові дроти. Найбільш характерним дефектом при цьому є пори в наплавленому шарі, шо пов'язано з порушенням режиму наплавлення. Наплавлення самозахисним порошковим дротом потребує точного виконання рекомендованих для даного дроту режимів, особливо напруги дуги. При підвищенні напруги дуги погіршується захист наплавленого металу від навколишньої атмосфери, метал збагачується азотом, що викликає утворення пор.

Високолегований метал із властивостями швидкорізальних сталей застосовують, як правило, для наплавлення різального інструмента. Наплавлення швидкорізальних сталей пов'язано з проблемами, що спричинені схильністю наплавленого металу до утворення тріщин. Для запобігання утворюванню тріщин необхідні попереднє і супутнє підігрівання заготовок до 500— 600 °С та уповільнене охолодження після наплавлення в печі. Значна трудомісткість наплавлення, труднощі при механічній обробці наплавленого металу приводять до того, що наплавлення металорізального інструмента зараз застосовують обмежено.

Наплавлений метал низько- і високовуглецевих хромистих сталей залежно від вмісту вуглецю і хрому має феритну, напівфе-ритну або аустенітно-мартенситну структуру. При вмісті більше, ніж 1,0 % вуглецю і 10 % хрому, в структурі з'являється карбідна