деформуванні, шо супроводжує процес зношування. Це також сприяє додатковому підвищенню зносостійкості.

Прикладом аустенітного зносостійкого наплавленого металу (група 7, табл. 5.4) є високомарганцева сталь Гадфільда 110ПЗЛ (рис. 5.9, а). Недоліком є схильність аустеніту до розпаду при нагріванні чи охолодженні з виділенням по межах зерен карбідів цементитного типу. Такий наплавлений метал крихкий, схильний до тріщин і відколів, його не рекомендуюють застосовувати при підвищених температурах. Запобігання вказаним недолікам і підвищення теплостійкості аустенітного наплавленого металу здійснюється додатковим легуванням хромом і в незначних кількостях — карбідоутворювальними елементами (молібденом, ванадієм та ін.). Прикладом зносостійкого наплавленого металу аустенітно-карбідного класу є хромомарган-цевий сплав 12Х12Г12СФ, який успішно використовується при наплавленні прокатних валиків (рис. 5.9, б).

Крім карбідної фази, аустенітна матриця зносостійкого наплавленого металу може містити у собі борид ну і карбоборидну фази. Це досягається легуванням бором (до 5 % і більше) при одночасно високому вмісті хрому (10—20 % і більше). У цьому випадку наплавлений метал практично набуває властивостей дисперсно-зміцненого композиційного матеріалу — надтверді частинки у в'язкій і пластичній матрицях. Приклади структур таких матеріалів на залізній основі наведено на рис. 5.10.

У високовуглецевому легованому наплавленому металі матрицею (основою) може бути ледебурит — евтектика системи Ре—Ре3С — механічна суміш аустеніту і цементиту, яка містить у собі 4,3 % С. Зі сплавів ледебуритно-карбідного класу (група 9, табл. 5.2) найпоширенішими є високохромисті чавуни типу сормайт. Сплав 300X28Н4С4 отримав назву сормайт-Х, а 180Х16Н2С2 — сормаСип-2. їх використовують для відновлення і зміцнення деталей при абразивному, ударно-абразивному, гідро-і газоабразивному зношуванні.

Залежно від вмісту вугленю і легуючих елементів, наплавлений високохромистий чавун мас доевтектичну (рис. 5.11, а), евтектичну (рис. 5.11, б) і заевтектичну (рис. 5.11, в, г) структури.

Найбільш високу зносостійкість мають заевтектичні чавуни, у структурі яких містяться первинні карбіди хрому Сг7С3. Додаткове легування бором завдяки утворенню твердих карбобо-ридів (рис. 5.11, г) істотно підвищує абразивну зносостійкість високохромистих чавунів, але знижує ударостійкість. Для підвищення пластичності матриці і поліпшення міцності її зв'язку з