ного двофазного потоку продуктів детонації і частинок порошку з поверхнею основи супроводжується утворенням одиничної плями напилення. Процес утворення плям напилення циклічно повторюється.

Формування металевого покриття газодинамічним способом (методом "холодного" напилення) (рис. 3.1, д) ґрунтується на утворенні на поверхні, шо напилюється, шару з частинок металу, які мають високу кінетичну енергію і деформовані внаслідок удару об основу. Для цього використовується надзвуковий струмінь газу (повітря, Аг, Не), нагрітий до 200—500 °С, в який вводяться частинки порошкового матеріалу, що прискорюються до швидкості, необхідної для формування покриття.

В останні роки набули розвитку так звані гібридні процеси як наслідок поєднання окремих джерел енергії, наприклад, лазерно-плазмові та ін.

3.1. Джерела енергії

Газополуменевий струмінь. Як джерело енергії для нагрівання та прискорення частинок матеріалу, який утворює покриття, найчастіше використовується енергія горіння газів і пари рідких пальних у суміші з киснем або повітрям. Переважно застосовуються вуглеводневі гази типу СхНу або їх суміш, і найбільш поширений серед них — ацетилен (С2Н2).

Ацетилен у суміші з киснем має найвищу температуру полум'я - 3100-3200 °С; технічний пропан - 2700-2800 °С; бутан — 2400—2500 °С; метан — 2400 °С; природний газ — 2000-2200 °С; водень — 2600 °С.

Повне згоряння ацетилену відбувається за реакцією

С2Н2 + 2,502 = 2С02 + Н20 + 0.(3.1)

Теплота реакції згоряння ацетилену (2 складається з теплоти реакції екзотермічного розпаду ацетилену і суми теплот первинних реакцій згоряння вуглецю і водню.

Процес горіння ацетилену має кілька стадій (рис. 3.2). Стадія підготовки пального до згоряння характерна наявністю піроген-ного (теплового) розкладення ацетилену в рівновазі з киснем, який протікає в ядрі 1 полум'я. Пірогенне розкладення виникає внаслідок обмеженої теплової стійкості вуглеводнів. Пальне розкладається на складові елементи: вуглець і водень (С і Н2). Кінцевим продуктом пірогенного розкладення ацетилену за наявності кисню, який називається первинним, є СО і Н2.