Недоліки: низький ККД процесу; перегрівання основного металу; необхідність використання для наплавлення тільки тих матеріалів, які мають температуру плавлення нижчу за температуру плавлення основного металу.

Лазерне (світлове) наплавлення. Розроблено три способи лазерного наплавлення: з подачею порошку в зону плавлення, оплавлення попередньо нанесених порошкових паст (шлікерних покрить); оплавлення напилених шарів.

Лазерне наплавлення з транспортуванням до зони лазерної плями порошку за допомогою газу називається газопорошковіш лазерним наплавленням (ГПЛН). Подача порошку може здійснюватися за рухом зразка і назустріч руху.

Формування валика при цьому відбувається нарощуванням від основи до поверхні валика. Процес характеризується мінімальним тепловим впливом на матеріал основи.

Для транспортування порошку в зону обробки застосовуються повітря, азот, гелій, аргон, вуглекислий газ. При наплавленні самофлюсівних порошків тип газу практично не впливає на процес формування покриттів. При використанні несамофлюсівних порошків необхідно застосовувати інертні гази, оскільки на повітрі відбувається окиснення порошків і як наслідок — пороутво-рення і несплавлення частинок у валиках. При цьому найкращі технологічні властивості мають гранульовані порошки з розміром частинок 40—160 мкм.

При використанні сканаторів можна збільшити геометричні розміри валиків, зокрема, ширину — до 10 мм і більше. Сканування випромінювання при наплавленні здійснюється за двома схемами: коливанням дзеркала з частотою 200—300 Гц і круговим переміщенням лазерної плями з частотою 10—50 Гц. В останньому випадку є можливість істотного збільшення не тільки ширини, а й висоти валика.

Потрібний склад і властивості наплавленого металу можна отримати вже в першому шарі невеликої товщини. У дослідно-промисловому виробництві лазерно-порошковим методом наплавляють колінчасті та розподільні вали ДВЗ, клапани і деякі інші деталі.

При лазерному наплавленні з оплавленням шлікерних покриттів чи, інакше, шлікерного лазерного наплавлення найбільш важливим є вибір зв'язувальної речовини для готування пасти. Відоме застосування як зв'язуючого таких речовин: епоксидна смола, самотвердні пластмаси, розчин бури в ацетоні, спиртовий розчин каніфолі, ізопропіловий спирт, рідке скло, силікатний