Вважають, що при Секв 0,4 % тріщин нема, при Сек0 »0,4— 0,7 % потрібне попереднє підігрівання, при Секв * 0,7—1,0 % — високотемпературне підігрівання.

Д. Сеферіаном запропоновано іншу формулу для визначення повного еквівалента вуглецю:

Сеіа = [С]х + [С1Р,(5.13)

де [С]х — хімічний еквівалент вуглецю, який характеризує склад сталі:

360[С]Х = 360С + 40(Мп + Сг) + 20№ + 28Мо;

[С]р — розмірний еквівалент вуглецю, який визначає розміри виробів:

[С]р = 0,005 5[С]Х;

і" — товщина виробу.

І. Іто і К. Бессіо замість Секв запропонували оцінювати схильність до утворення холодних тріщин параметром Р^, який визначається за формулою

„Мп + Си + Сг N1 Мо V „ 5 Н

'-=С+ 30 +-20-+ ^ + І5- + Т0 + 5В+ 600 + 60'

де і" — товщина металу, мм; Н — об'єм (кількість) дифузійного водню, см3/100 г.

Якщо 0,3, то холодні тріщини не утворюються; якщо Рут 04, то холодні тріщини утворюються з імовірністю 100 %.

Для визначення еквівалента вуглецю вуглецевих і низьколе-гованих сталей використовується така формула:

п Мп 8і N1 Сг Мо V.

С,._ = С + —— + — + — + — +-+ —. (5.1Ь)

6 24 40 5 4 14

Максимальна твердість визначається за виразом (твердість, за Вікерсом, при навантаженні 100 Н)

Ягах = 660ССКЦ ± 40.(5.16)

При НУ 500 лінійна залежність твердості металу від вуглецевого еквівалента підтверджується і практичним досвідом наплавлення різними способами (див. рис. 5.4).

Часто наплавлений метал відрізняється від основного, і імовірність виникнення тріщин стає більш характерною для основного металу. Тому попереднє підігрівання здійснюють, виходячи з