здатну до утворення мартенситу деформації під впливом абразивів чи ударів при зношуванні.

Молібден. Легування молібденом поширено при виготовленні різального інструмента і деталей, що експлуатуються при високих температурах. У сталях, що містять у собі до 0,5 % молібдену, утворюється складний карбід типу Ре3Мо3С, а при обмеженому вмісті вуглецю — Ре2Мо2С; частина атомів молібдену в карбідах може заміщатися хромом і ванадієм. Карбід молібдену типу Мо2С з Нуі = = 14,2—15,0 ГПа дуже стійкий до абразивного зношування.

Нікель. Нікель підвищує одночасно міцнісні та пластичні властивості, а також опірність ударним навантаженням при зношуванні.

У високовуглецевих, високолегованих наплавних матеріалах введення 1—4 % нікелю забезпечує одержання в сплаві 10—20 % аустеніту, що сприяє підвищенню зносостійкості завдяки створенню умов для кращого закріплення великих карбідних виділень. У сплавах із вмістом вуглецю до 1,5 % введення 3—5 % нікелю приводить до утворення 30—40 % аустеніту, внаслідок чого різко підвищується ударостійкість при практично незмінній зносостійкості. При вмісті в чавуні до 3 % і\і забезпечується три- і чотирикратна зносостійкість порівняно зі сталлю Ст. 5. Збільшення вмісту нікелю до 5—6 % і відповідно кількості аустеніту до 40—45 % приводить до підвищення опірності (сплаву з 2 % С і 14—23 % Сг) ударним навантаженням при порівняно високому рівні зносостійкості.

Титан. Титан підвищує міцнісні властивості сплавів, знижує зношування внаслідок утворення карбідів. Характеристики сил зв'язку в карбіді титану набагато кращі, ніж у всіх речовинах, крім алмазу.

Найбільш тверді карбіди в зносостійких сплавах утворюються при такому відношенні атомної кількості титану до вуглецю: С/Ті = 0,24-0,45 %.

У безвуглецевих сплавах, шо мають аустенітну структуру, стійкість до зношування твердого розчину зростає приблизно в 1,5 ра-за при збільшенні вмісту титану до 0,9 %.

Хром. Хром підвищує міцнісні властивості і твердість матриці сплавів, збільшує стійкість карбідів типу Ре3С (в яких він може розчинятися понад 23 %) до коагуляції і затримує процес зниження механічних властивостей при нагріванні.

З метою забезпечення в наплавленому металі сприятливої для підвищення зносостійкості карбідної фази кількість хрому має вибиратися відповідно до атомної частки вуглецю за умови Сг/С 2 % чи масової частки за умови Сг/С 9 %.