ГАЗОТЕРМІЧНЕ НАПИЛЕННЯ

Газотермічне нанесення покриттів — отримання покриття з нагрітих і прискорених частинок матеріалу з використанням високотемпературного газового струменя. При співударі частинок з основою або напиленим матеріалом відбувається їх сполучення внаслідок зварювання, адгезії і механічного зчеплення.

За енергетичною ознакою методи газотерміч-ного нанесення покриттів поділяються на плазмовий, газополуменевий, електродуговий і детонаційний, а також газодинамічний. Ці методи розрізняються типом джерела енергії, яка витрачається на нагрівання та прискорення матеріалу, що створює покриття (рис. 3.1).

Плазмовий метод нанесення покриття (рис. 3.1, а) використовує енергію дугового або високочастотного електричних розрядів. Газ при взаємодії з розрядом сприймає частину його енергії і нагрівається до температури 5000—55 000 К, переходячи в стан низькотемпературної плазми.

Плазмовий струмінь — це потік речовини, яка складається з елекгронів, іонів і нейтральних атомів плазмоутворювального газу. Частинки вихідного матеріалу, потрапляючи в плазмовий струмінь, нагріваються і переносяться потоком газу на поверхню виробу, який обробляється.

У газополуменевих процесах нанесення покриття (рис. 3.1, б) використовується тепло, яке виділяється при згорянні горючих газів (ацетилену, пропан-бутану, водню, метану тощо) у суміші з окисником (киснем або стиснутим повітрям). Нагріті продук-