Для захисту лопаток газових турбін від високотемпературного окиснення можна використати алюмінідні покриття. Основу захисного шару на нікелевих та кобальтових сплавах становлять з'єднання NiAl (СоАІ) або суміш інтерметалідів NiAl та Ni,Al.

Чисто алюмінідне покриття товщиною 45 мкм може забезпечити надійний захист жароміцних нікелевих сплавів при незмінній температурі 1100 °С протягом 1000 год.

Жаростійкі покриття із сплавів Fe-Cr-Al-Y товщиною 75— 125 мкм використовуються для нанесення вакуумио-конденсацій-ного покриття з електронно-промепевим способом нагрівання для захисту лопаток газових турбін від корозійної дії багатосірчаних продуктів згоряння палива при температурах 600—850 °С.

Для захисту деталей тракту турбін тим же способом можна наносити покриття складу Co-Cr-Al-Y з подальшим відпалом і кінцевою обробкою осадженого шару.

Металоїдні матеріали ефективно протидіють зношуванню. З простих речовин таку твердість мають тільки вуглець (алмаз) га бор. Більшість речовин з високою твердістю — це тугоплавкі хімічні сполуки: безкисневі металоподібні і неметалеві, кисневмісні та інтерметаліди. Найбільш перспективними для практичного використання є металоподібні карбіди, нітриди, бориди, силіциди.

Більшість металоїдних сполук характеризуються підвищеною крихкістю. У зв'язку з цим у склад покриття доцільно вводити пластичний компонент, наприклад метал або сплав. Залежно від умов експлуатації напиленого виробу та властивостей металоїдної сполуки співвідношення між останньою і металом може коливатися у великих інтервалах.

При вакуумному конденсаційному напиленні покриття термічним випаровуванням необхідно враховувати, що випаровування, як правило, супроводжується різноманітністю первинних (вихідних) молекул металоїдної сполуки. У більшості сполук, які становлять інтерес для створення покриття, в процесі випаровування відбувається дисоціація первинних (вихідних) молекул з утворенням газоподібних продуктів різного складу. Тому отримання покриття прямим випаровуванням з одного джерела без зміни вихідного складу металоїдної сполуки можливо тільки за умови однакової леткості продуктів дисоціації. При цьому взаємодія пари елементів сполуки із залишковими газами камери має бути нехговно малою.

Так, при електронно-променевому випаровуванні сполук ТіС, ZrC, NbC, ТіВ2, ZrB2 та інших металоїдних матеріалів вда-