ми від неї; під час наплавлення відбувається також поверхневе переплавлення матеріалу основи.

Метою наплавлення, що використовує лазерне, електронне чи електроіскрове нагрівання, є одержання шару металу, сплаву металів, кераміки або керамічних металів на поверхні виробу, при цьому властивості наплавленого шару відрізняються від властивостей матеріалу основи.

Хіміко-термічні методи. Хіміко-термічні методи використовують спільний вплив теплової енергії і хімічно активного середовища на метал, що обробляється, з метою насичення його іншою речовиною для одержання необхідних властивостей поверхневого шару зі зміненим хімічним складом та структурою.

Дифузійне насичення без участі додаткових факторів, що прискорюють перебіг процесу, дуже довготривале за часом (кілька десятків годин) і називається несіктивовсіним. Активними середовищами в цьому випадку можуть бути тверді тіла (порошки, пасти), рідини (ванни, переважно соляні) чи гази.

Дифузійне насичення, що відбувається за участю фактора, який прискорює і активізує процес дифузії, триває дещо менше (до кількох годин) і називається активованим, а метод — CVD (Chemical Vapour Deposition — хімічне осадження з газової фази).

Процес насичення, під час якого відбувається змішування легуючих компонентів з основою, включаючи і плавлення, а також часткова дифузія, називається легуванням (лазерне, електронне) і триває частки секунди.

Електрохімічні і хімічні методи. Електрохімічні і хімічні методи використовуються для одержання металевих чи неметалевих покриттів на металевій поверхні шляхом осадження. Ці методи охоплюють електрохімічне (електролітичні і конверсійні покриття) і хімічне (хімічні і конверсійні покриття) відновлення. Покриття відзначаються більш високою корозійно- і зносостійкістю, які відрізняються від матеріалу основи фізико-хімічними властивостями, великим коефіцієнтом відбиття випромінювання.

Електролітичне (гальванічне) осадження дає можливість одержати покриття з металу чи сплаву на іншому металі (на катоді) за допомогою електричного струму іонів металів. Отримані покриття можуть бути одношаровими чи багатошаровими. Найчастіше застосовуються такі електролітичні процеси, як хромування, нікелювання, цинкування, лудіння, кадмування, медування, свинцювання, сріблення, золочення, родування, паладування,

33