Термомеханічні мегоди. Термомеханічні методи використовують спільний вплив теплової і кінетичної енергії з метою одержання покриттів, рідше поверхневих шарів, шляхом:

•напилення (газотермічного), тобто формування на поверхні деталі шару матеріалу шляхом взаємодії з основою потоку частинок, нагрітих і прискорених у струмені високотемпературного газу;

•плакування поверхні, тобто покриття металу основи іншим металом чи сплавом за допомогою тиску на матеріал покриття (наприклад, прокаткою, детонацією, усадкою) при відповідно підвищеній температурі; у випадку нагрівання основи до температури, значення якої нижче, ніж температура змін у твердому стані — процес можна віднести до механічних методів;

•зміцнення металу чи сплаву ударною хвилею, що виникає внаслідок надшвидкого випаровування матеріалу основи завдяки дії сильно концентрованого потоку електронів (зміцнення електронами) чи фотонів (лазерне зміцнення).

Термічні методи. Термічні методи використовують явища, пов'язані з впливом теплової енергії на матеріали (переважно метали) з метою зміни:

•структури металевих матеріалів у твердому стані (загартування, відпуск, відпал);

•стану (перехід із твердого стану в рідкий і назад у твердий) металу, що піддається поверхневому переплавленню чи покриттю — наплавленню, оплавленню.

Метою загартування, відпуску, відпалу, які виконуються нагріванням (індукційним, полуменевим, плазмовим, лазерним, електронним) з подальшим охолодженням з визначеною швидкістю, є зміна структури металу в твердому стані для одержання певних механічних, хімічних і фізичних властивостей без зміни хімічного складу.

Метою поверхневого оплавлення, що виконується лазерним чи електронним нагріванням, є підвищення чистоти поверхні металевого матеріалу і ущільнення покриття, одержання аморфної структури (металевого скла), переплавленого шару з хімічними та фізичними властивостями, що відрізняються від властивостей основи, але без зміни хімічного складу матеріалу.

Метою наплавлення, що використовує дугове нагрівання і нагрівання полум'ям чи струменем плазми, є одержання шару з властивостями, близькими до властивостей основи чи відмінни-