Рис. 4.19. Залежність мікротвердості Ну, мікрошаруватих конденсатів Cu-Fe від товщини Л мікрошарів

2,0

де а0, Gib — відповідно границя плинності, модуль зсуву і вектор Бюргера кристалічної ґратки матеріалу несучого шару, тобто мікрошару з вищим значенням модуля зсуву.

Наприклад, для Fe-Cu з GFc= 8,1 ■ 104 МПа, bFc= 2,48 х х ІСг8 см, h = 0,5 ■ ІО-4 см і а0 =

Ші

10 л, мкм

= 150 МПа границя плинності дорівнюватиме 750 МПа.

У табл. 4.1 наведено при 20 і 1000 °С механічні властивості жароміцного литого сплаву ЖС6К (0,11 % С, 10,5 % Сг, 5,0 % W, 4,2 % Мо, 2,5 % Ті, 4,0 % Со, 5,0 % А1, решта - Ni) і деяких матеріалів на нікелевій основі, отриманих електронно-променевим випаровуванням і конденсацією компонентів у вакуумі у вигляді листів товщиною 1,2—1,5 мм.

Із табл. 4.1 випливає, що при 1000 °С механічні властивості мікрошаруватих матеріалів (Ni — 16 %Сг — 5 %А1/10 %, NbC і Ni — 6 %А1 — 12 %Мо/23 %Мо) наближаються, а при 20 °С перевищують відповідні властивості багатокомпонентного литого сплаву.

Останнім часом виділився ще один напрямок практичного використання так званих трансформованих мікрошаруватих матеріалів і покриттів для якісного дифузійного з'єднання окремих частин виробів, а також для виробництва виробів складної форми зі сплавів, які важко деформуються, наприклад інтерме-талідів.

Сутність трансформованих мікрошаруватих матеріалів полягає в тому, що більшість сплавів па основі титану, нікелю, заліза та інших металів, які містять у собі компонент з низькою температурою плавлення, наприклад алюміній, можна за допомогою випаровування і конденсації отримати у вигляді мікрошаруватої композиції, шо складається з мікрошарів легкоплавкого компонента, і сплаву без легкоплавкого компонента, які накладаються один на один.

На рис. 4.20 показана схема трансформованих мікрошаруватих матеріалів сплавів титану — Ті—6 % А1, Ті,АІ і ТіАІ. Співвід-