шенням ступеня їх рівноважності. У загальному випадку залежність розміру зерна від об'ємного вмісту другої фази в покриттях має експоненціальний характер.

Залежність розміру зерен у дисперсно-зміцнених покриттях в інтервалі температур 0,5—0,8 від температури плавлення матеріалу матриці покриття також описується експоненціальною залежністю:

D2 = А ехр|

RTJ

v / у

де © — крайовий кут змочування рідким металом матриці матеріалу дисперсних частинок; /— об'ємна частка другої фази; параметр (1 + cos©) оцінює роботу адгезії на межі фаз частинка—матриця; т — стала.

На рис. 4.16 наведено приклади змін середніх розмірів зерен залежно від об'ємного вмісту другої фази в конденсатах, які отримані електронно-променевим випаровуванням. Найістотніше подрібнення зерна спостерігається в зоні малого вмісту другої фази (до 0,5 %).

Залежність середнього розміру частинок другої фази d в дисперсно-зміцнених покриттях від кількості другої фази і температури основи описується таким співвідношенням:

J3 =р/ехрґ-^У,(4.42)

де р — деяка стала, наприклад, для системи Ni—Zr02 і/, » я 1,2 еВ, р = 2 ■ 109 см3; / — об'ємна частка другої фази; Ul — ефективна енергія активації росту частинок другої фази.

Конденсаційні покриття мають чітку залежність механічних властивостей від структури. Ця залежність визначається додатковим розмірним фактором. Особливо це спостерігається для двофазних матеріалів дисперсного типу, які поділяються на дві групи:

1) дисперсно-зміцнені матеріали; складаються з металевої чи керамічної матриці, в якій рівномірно розподілено 5—10 % не-когерентних дисперсних частинок другої фази, як правило, з вищим модулем пружності порівняно з матрицею;