Вище критичного пересичення /- оо, нижче — /-» 0. Швидкість ] пропорційна ефективному тиску пари /; або відповідному потоку /.

При статистичному підході (статистична модель) швидкість / можна оцінити на основі атомної моделі, не враховуючи макроскопічні термодинамічні параметри. Швидкість утворення критичного зародка, який складається з п' атомів, можна подати в такому вигляді:

J - в\-и а у п

Уп

кТ

де Е„ — енергія дисоціації критичного зародка; % — швидкість надходження атомів на поверхню; и — кількість місць, на які може абсорбуватись атом, на одиницю площі поверхні, и » 1015 см-2; у — довжина кола, яка обмежує поверхню зародка, на яку можливе надходження атомів із парової фази.

Якщо припустити, що при дуже високих пересиченнях і низьких температурах критичний зародок буде складатися з одного атома, то Е{ = 0, а відповідна швидкість становитиме

ехр

кТ

Цей вираз дійсний для температур, при яких комплекс з двох атомів не дисоціює, доки до нього не приєднається третій атом.

На рис. 4.13 наведені моделі двовимірних критичних зародків.

При зменшенні пересичення можлива ситуація, коли вираз (4.37) не виконується, а найменшим стійким атомним комплексом буде конфігурація з трьох атомів, розміщених у вершинах рівностороннього трикутника (рис. 4.13, в). Кожен атом має два зв'язки. Критичний зародок складається з двох атомів (рис. 4.13, б). Інший приклад найменшого стійкого комплексу з двома зв'язками на атом — чотири атоми, розміщені у вершинах квадрата (рис. 4.13, г). Критичний зародок складається з трьох атомів (рис. 4.13, в). Відповідна швидкість утворення зародків визначається за формулою

ехгі

и5 + Е„

(4.38)